Командування Сил ТрО запропонувало унікальну модель охорони культурної спадщини в умовах війни

Україна має створити власну модель захисту культурних цінностей в умовах російсько-української війни. Робоча група командування Сил Територіальної оборони поділилася доробком, як можна зберегти національні пам’ятки, пишуть Гюндуз Мамедов та Віталій Титич у статті «Як зменшити наслідки війни для культурної спадщини: можуть допомогти ЗСУ».

«Із огляду на те, що ми перебуваємо в стані війни, яка ведеться на наших територіях, вони суттєво відрізняються від партнерських. Тому є нагальна потреба в розробленні та впровадженні власне української моделі захисту культурних цінностей в умовах збройного конфлікту. Водночас важливо розуміти, що для Збройних сил це наразі супутнє завдання. Враховуючи масштаби руйнувань і довготривалість конфлікту, для залучення й діяльності ЗСУ у разі руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей у районах ведення бойових дій видається доцільним створення окремого підрозділу захисту культурної спадщини та культурних цінностей», – пишуть автори.

При цьому вони наголошують, що це тривалий процес і тому робоча група командування Сил ТрО запропонувала унікальну модель. Згідно з нею, в Україні вже створили управління на рівні цивільно-військового співробітництва Сил ТрО, яке координує цю роботу.  Крім того, за словами авторів, вдалося вирішити проблему долучення до цієї роботи цивільних фахівців, які спеціалізуються на вивченні саме культурної спадщини. Для цього запустили проєкт військового підрозділу з охорони культурної спадщини. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні через російську агресію постраждало 1750 об’єктів культурної інфраструктури — Мінкульт

«Це так зване культурницьке добровольче формування територіальної громади (ДФТГ), до якого вже долучилися фахівці зі сфери культури, здатні ефективно оцінити пошкодження, вжити першочергових заходів, необхідних для збереження памʼяток і цінностей та організувати евакуацію. Вступаючи до ДФТГ, фахівці у сфері культурної спадщини зможуть за потреби долучатися до поїздок на лінію зіткнення», – йдеться у статті. 

У майбутньому, як пишуть Мамедов та Титич, за потреби для вжиття заходів із захисту та збереження об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей у зоні ведення бойових дій можуть формуватися тимчасові мобільні групи. До їх складу мають входити фахівці у сфері культурології, археології, архітектури, музейної справи, мистецтва тощо, а також долучатися військові.

«Водночас важливо розуміти, що залучати Збройні сили України до заходів держави із захисту культурної спадщини та культурних цінностей можна не лише під час дії воєнного стану, а й у мирний час — для подолання негативних наслідків збройного конфлікту у відповідній сфері, ліквідації наслідків імовірних надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру (в разі їх виникнення)», – вказано у статті. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

НАЗК створило єдину базу культурних цінностей, викрадених РФ під час війни

Такий підхід, пояснили автори, є мобільним і дозволяє створити кадровий резерв, що передбачатиме залучення військового, військово-цивільного та цивільного компонентів у сфері збереження та захисту культурної спадщини та культурних цінностей. Тож що раніше запрацює українська модель, то більше матимемо шансів на збереження наших культурних пам’яток.

Мамедов та Титич також зазначили, що знищення Росією українських культурних пам’яток – це частина політики агресії зі знищення українців як нації. Тому захист національних пам’яток та культурної спадщини має стати для Сил оборони стратегічним завданням.