ЄСПЛ поставив крапку у справі незаконно засудженого Олександра Рафальського

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поставив крапку у справі довічно ув’язненого Олександра Рафальського – зізнання у вбивстві п’яти людей з нього вибивали правоохоронці. Сам Рафальский не дожив до цього рішення, помер у в’язниці за загадкових обставин п’ять років тому, повідомляє правозахисник Вадим Човган.

«Був в Україні такий засуджений довічно Олександр Рафальський. Його засудили за вбивство п'яти людей у 2001 році. Він та правозахисники не раз заявляли, що він невинен, і що зізнання у вбивстві з нього вибила міліція, аби віджати бізнес. (…) Сьогодні ЄСПЛ постановив, що його катували міліціонери, аби вибити з нього зізнання», - пише він у Facebook.

У суді було встановлено, що правоохоронці лупцювали підозрюваного, били електричним струмом і душили. Після побиття Рафальському зробили дві операції із видалення забійних гематом.

«Слідство затягнулося на понад 12 років... Аж поки Рафальський не помер за загадкових обставин у тюрмі п’ять років тому», - додає правозахисник.

Втім, суд постановив, що Рафальського дійсно катували. Родині незаконно засудженого присудили 15 тисяч євро компенсації.

Перемогу у цій справі Човган вважає заслугою матері Олександра Рафальського пані Тамари. Жінка роками їздила на всі столичні мітинги на підтримку незаконно засуджених, ходила на комітети Верховної Ради і телеканали, надала гучного розголосу справі Рафальського і кругом просила чиновників, щоб допомогли зі справою її сина.

Пані Рафальська не припинила боротьбу навіть після смерті сина: вона продовжувала ходити на мітинги та засідання високого рівня на підтримку незаконно засуджених, домагалась прийняття закону, який би допоміг переглянути інші сумнівні вироки засуджених.

«І хоча такий закон і досі не прийнято, сьогодні пані Тамара перемогла – у Європейському суді з прав людини. Суд постановив, що її сина катували міліціонери, аби вибити з нього зізнання», - додає Човган.

Інтереси родини Рафальських у ЄСПЛ представляли адвокати Аркадій Бущенко, Олена Сапожнікова та Віктор Колбанцев.

Що ж до міліціонерів, причетних до катування Рафальського та фабрикації справи, то вони, імовірно досі залишаються на волі. Втім, правозахисник переконаний, що публічний розголос допоможе притягнути їх до кримінальної відповідальності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Виконання рішень ЄСПЛ: Україна має одні з найгірших показників у Європі

Олександра Рафальського затримали у Києві 13 червня 2001 року, чоловіка звинуватили у вбивстві чотирьох осіб. Затриманого катували 12 діб: били гумовими кийками, застосовували електричний струм, стріляли над головою холостими патронами, вивозили до лісу копати собі могилу.  Однак він відмовлявся підписувати зізнання у злочині, якого не скоював.

30 липня 2004 року суд засудив Рафальського до довічного ув’язнення. Вирок ґрунтувався на свідченнях трьох чоловіків, які нібито виступали в якості співучасників вбивства. На суді «свідки» зізнались, що обмовили себе та Рафальського під тортурами правоохоронців.

За кілька років за загадкових обставин пішли з життя свідки Олена та Володимир Харченко, а також Іван Чернак (ключовий свідок у справі). На тілі Харченка було виявлено тілесні ушкодження.

Справа Рафальського тривалий час перебувала на контролі Моніторингової місії ООН, у 2009 році представництво Верховного Комісара ООН з прав людини марно намагалося отримати інформацію щодо результатів розслідування, проведеного відносно працівників міліції, які катували Рафальського.

Батьки Олександра, Тамара та Анатолій Рафальські, були одними з перших столичних бізнесменів, на початку 1990-их вони відкрили підприємство «Полімер захист», що спеціалізувалося на виготовленні та продажу полімерних матеріалів. Подружжя пов’язує справу сина із бажанням рейдерів захопити недобудований магазин у Тетієві на Києвщині.