Якщо військовий не досяг реабілітаційних цілей, то його не можуть виписати з лікарні – Сухорукова

Військові кажуть, що в Україні надто короткий та обмежений термін реабілітації поранених та недостатньо відповідних медичних центрів. Водночас аби пройти медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), потрібно вистояти нереально довгу чергу. Про ситуацію з реабілітацією поранених в інтерв’ю ZN.UA розповіла директорка Департаменту охорони здоров’я при Міноборони Оксана Сухорукова, з якою поспілкувалася Алла Котляр.

«Відповідно до постанови КМУ №1394 від 22 грудня 2023 року, кількість реабілітаційних циклів найвищої або високої складності становить до восьми циклів протягом року, тривалість кожного з них визначається досягненням реабілітаційних цілей, але не менш як 14 днів. Де-юре немає обмежень стосовно максимальних термінів перебування», – каже Сухорукова. 

Натомість за її словами є обмеження щодо мінімальних термінів. Це значить, що до реабілітаційних послуг застосовують середньозважений тариф. За таких умов лікарні, що реабілітують пацієнта протягом 14 днів, заробляють прибуток, який має йти на реабілітацію складніших пацієнтів. І це, зазначила Сухорукова, передбачає українське законодавство й статути комунальних некомерційних підприємств. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сухорукова: «Турнікети й аптечки в нас — заявка номер два після броньованого транспорту»

«Єдине обмеження — досягнення реабілітаційних цілей. Тобто якщо пацієнт не досяг реабілітаційних цілей, то його не можуть виписати з лікарні. Функцію моніторингу виконання договорів покладено на НСЗУ. Якщо порушуються права пацієнтів, треба звертатися за номером 1677», – додає директорка департаменту.

Що стосується, МСЕК, то Сухорукова зазначила, що це зона відповідальності Міністерства охорони здоров’я. Вона також розповіла, що разом з Мінцифри та Міноборони розроблений проєкт постанови, який отримав робочу назву «Шлях пораненого».

«Ця постанова зараз на погодженні в Мінсоцполітики та Міністерстві охорони здоров’я. Це пілотний проєкт, який надає можливість пацієнту отримати всі необхідні документи або через Дію, або через ЦНАП, або в традиційний спосіб», – пояснила директорка департаменту.

При цьому іноземні партнери почали частіше помічати, що українські військові, які приїжджають на лікування, можуть бути зараженими мультирезистентними бактеріями. На це Сухорукова відповіла, що сьогодні разом із дослідницьким відділом Walter Reed ЗС США департамент проводить дослідження стосовно внутрішньолікарняних інфекцій. 

«За його результатами сформуємо план дій, як на це реагувати. Але треба розуміти, що антибіотикорезистентність і внутрішньолікарняні інфекції — проблема не лише України, а й усього світу», – каже директорка департаменту.

За її словами, одним із джерел цієї проблеми є той факт, що іноді лікарні «гуляють» поранених від закладу до закладу в межах одного міста без медичних чи евакуаційних показань. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

На передових хірургічних підрозділах вже тестують впровадження медичної інформаційної системи – Сухорукова

Оксана Сухорукова також зазначила, що гроші на медицину сьогодні виділяються. Але їх недостатньо, враховуючи, що Україна перебуває у стані війни. 

При цьому говорячи про те, що відбувається зі звільненими з російського полону українцями після повернення в Україну, вона вказала на відсталість військової медицини у порівнянні з цивільною. Попри це, за словами директорки департаменту, зараз є місця, які добре підходять для реабілітації українців, які пройшли ворожий полон.