Гість, ганьба, здоровий: українські слова, які раніше мали інше значення

Через війну, яку розпочала РФ, багато наших громадян перейшли на українську мову. Під час розмови деякі українці роблять помилки, вживаючи русизми або суржикові слова.

Але є група слів – архаїзми, це лексеми, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність. Видання ТСН.ua розповіло, які українські слова мали раніше інше значення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Говоримо без суржику: як сказати українською "наступаючі свята"

Які слова раніше мали зовсім інше значення

До таких слів належить:

• Бовдур. Зараз це слово є грубим, але за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. Хоча наразі в деяких регіонах України також побутує це слово у прямому значенні, коли говорять про димарі, які збереглися в оселях дотепер.
• Бидло. У сучасному житті це слово сприймається, як образливе та лайливе. А раніше так називали велику рогату худобу, зокрема – биків. І чим більше у господарів було бидла, тим вони були заможніші.
• Гість. Ми звикли, що гості – це ті, хто до нас приходить чи приїжджає. А раніше так називали чужинців та приїжджих купців.
• Ганьба. До середини дев’ятнадцятого століття це слово означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на огляд, а не сором, як зараз.
• Здоровий. Зараз це слово вживають у значенні великий і не хворий. А за часів Київської Русі так називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені, але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям.
• Жир. У часи Київської Русі це слово вживали для позначення достатку, розкоші та надлишків. Навіть були деякі імена з таким коренем – Жирослав, Доброжир. У сучасній українській мові є фразеологізм «з жиру біситься». Його вживають, коли говорять про людину, яка всього має доволі і чимось не задоволена.
• Кричати. Наразі це слово означає те, що хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало значення – орати землю.
• Пиво. У давні часи це слово означало будь-який напій. Потім так стали називати всі алкогольні напої, а ще пізніше напій з хмелю, сучасне пиво.
• Празник. Раніше це слово мало значення «порожній», тобто вільний від роботи день або сучасною мовою – вихідний. З ним пов’язані слова «попразник» – перший день після вихідного, «празникувати» – бити байдики, нічого не робити.     
• Цілуватися. Раніше в українців була традиція – цілуватися при зустрічі, зичити щастя та здоров’я. Це слово означало «цілитель», «цілющий». Вважалося, що коли люди обмінювалися цілунками, то вони зцілювали одне одного.

Раніше ми писали, як українською правильно сказати «насморк».