FT: Війна в Україні - це початок нової Холодної війни

Поділитися
FT: Війна в Україні - це початок нової Холодної війни © Сергій Нужненко / Радіо Свобода
У світі майже не лишилося країн, на чию безпеку не впливала б російська агресія проти України.

Відколи Росія вторглася в Україну, було багато розмов про відлуння Другої світової і загрозу початку Третьої світової війни. Але нинішній глобальний момент - це, скоріше, повернення Холодної війни.

Знову США збирають коаліцію демократій для протистояння російсько-китайській осі. І знову загроза ядерної війни опинилася в центрі міжнародної політики. Про це в своїй статті пише оглядач Financial Times Гідеон Рахман, додаючи, що, як під час попередньої Холодної війни, у світі з’явився блок, які не входять в жодні союзи. Їх називають «глобальним півднем».  І кожен з суперників у новому конфлікті за ними дуже пильно стежить. Багато хто на «глобальному півдні» наполягає, що в Україні триває регіональна війна. І вона не повинна впливати на весь світ чи змінювати його. Але політики в адміністрації Джо Байдена вже розглядають російсько-українську війну з глобальної точки зору. Вони бачать, що Росія і Китай стали партнерами у спільному протистоянні «світовому порядку, заснованому на правилах», який захищають США і їхні союзники. Битви, які точаться в Україні - це головний театр цього більш широкого протистояння.

З точки зору Вашингтона, загрози для безпеки в Європі й Азії настільки глибоко переплелися, що два континенти тепер вважають «єдиною оперативною системою». Це спосіб мислення, який дуже нагадує той, який існував в часи Холодної війни, коли Америка усвідомлювала, що події у В’єтнамі чи Кореї, вплинуть на розділений Берлін чи північ Атлантики.

Велика відмінність між попередньою Холодною війною і нинішньою полягає в тому, що американці вважають Китай, а не Росію, своїм найбільшим суперником. Це переконання не змінив той факт, що саме Владімір Путін розв’язав війну. Насправді зосередженість адміністрації Байдена на Китаї посилює схильність розглядати війну в Україні не лише як питання безпеки Європи, а й всього світового порядку.

У Вашингтоні обговорюють потенційну спробу «зіграти в Кіссінджера», тобто ще раз спробувати розділити Росію і Китай, як це було в 1970-х роках. Але мало хто насправді вірить, що таке можливо в короткостроковій перспективі. Навпаки, чиновники в США бачать, що Китай повністю підтримує Росію. Тож головний американський пріоритет - переконати Пекін не переходити від проросійської риторики до прямої військової чи економічної підтримки Москви.

Союзники США в Азії, зокрема Японія, Південна Корея й Австралія, дуже насторожені потенційними наслідками війни в Україні для їхньої власної безпеки. Згідно з найгіршим для них сценарієм, російська агресія додасть впевненості Китаю і відволіче США, що виллється в китайське вторгнення на Тайвань. І це абсолютно змінить ситуацію в регіоні. Найкращий сценарій - війна в Україні посприяє відродженню західного альянсу і поверненню американського глобального лідерства. А Китай почне поводитися стриманіше в Азії.

Але в адміністрації Байдена вважають, що російські проблеми в Україні не змінили китайські настрої щодо потенційного вторгнення на Тайвань. Вони переконані, що Пекін більше цікавить, що Москва зробила неправильно, щоб відкоригувати власні плани. Потреба мати значну військову перевагу - це один потенційний висновок. А інший - це необхідність захистити китайську економіку від західних санкцій.

В кінці травня Байден відвідав Японію і Південну Корею. Там він вже не вперше припустив, що США відправлять війська, щоб захистити Тайвань. Хоча його адміністрація, знову ж таки, почала роз’яснювати слова президента. В кінці червня НАТО проведе саміт в Мадриді. Важливо, що цього разу в ньому візьмуть участь Японія, Південна Корея, Австралія і Нова Зеландія.

Створення коаліції демократій повинне покращити позиції в Заходу в питанні безпеки як в Європі, так і в Азії. Країни, такі як Японія, грають важливу символічну і практичну роль у боротьбі з Росією. Їхня підтримка санкцій ускладнює для Москви завдання з пошуку обхідних шляхів. Водночас, азіатські країни схильні вважати, що європейські держави грають важливу роль у безпеці їхнього регіону.

Але хоч американці задоволені реакцією на війну в Україні своїх найважливіших союзників на півночі Азії, їх непокоїть провал у завданні завоювати настрої в південно-східної Азії. Нещодавно під час зустрічі Асоціації Південно-східних азіатських країн у Вашингтоні деякі лідери в приватних розмовах повторювали російські твердження про відповідальність НАТО за війну в Україні, звинувачуючи альянс в організації операцій «під чужим прапором».

Індія стала найбільш важливим викликом. Уряд прем’єр-міністра Нарендри Моді відмовляється займати чийсь бік у питанні України. Він утримався під час ключових голосувань в ООН і продовжує нарощувати імпорт нафти з Росії. Американці вважають, що спроби читати мораль Нью-Делі нічого не дадуть. Натомість вони збираються поступово відтягти Індію ближче до себе, спираючись на те, що країна розділяє занепокоєння США посиленням китайського впливу.

Деякі історики розглядають Першу і Другу світові війни як два етапи одного і того ж конфлікту, які розділяє покоління хиткого миру. Цілком можливо, що історики майбутнього будуть говорити про Першу і Другу Холодні війни, яких розділяє 30-річна ера глобалізації. Перша Холодна війна закінчилася падінням Берлінської стіни в 1989 році. Друга ж, схоже, почалася з російського вторгнення в Україну 2022 року.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі