FT: Україна може піти на поступки щодо угорської мови в школах заради вступу в ЄС

Україна готова внести зміни до своїх законів про права меншин, щоб розблокувати початок переговорів про вступ вступ в ЄС.

Про це Financial Times сказала віце-прем'єр-міністр України Ольга Стефанішина. За її словами, Київ готовий внести «додаткові поправки» до правил про середню освіту мовами меншин, включаючи угорську, якщо буде досягнутий баланс з викладанням українською мовою.

Це питання стало найбільшою потенційною перешкодою для початку офіційних переговорів між Києвом і Брюсселем про українське членство в ЄС. Лідери європейського об’єднання мають вирішити в грудні, чи починати переговори. Але прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово погрожував накласти вето на процес через питання прав меншин, звинувачуючи Київ в «угрофобії».

Financial Times пише, що в Україні проживають десятки меншин, зокрема Закарпатська область залишається домом для приблизно 80 тисяч етнічних угорців. І захист їхніх прав - один із 7 критеріїв, виконання яких вимагає ЄС перед початком переговорів про членство. Цього тижня українські урядовці розпочнуть двосторонні переговори з Угорщиною і Румунією, щоб спробувати домовитися про баланс між українською мовою і мовами меншин у середніх школах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Румунії впевнені в негативному впливі мовної статті закону "Про освіту" на права меншин

«Ми внесемо зміни до законодавства про національні меншини, і ми можемо внести додаткові поправки, якщо буде потрібно, але спочатку нам потрібно провести двосторонні переговори», - сказала Стефанішина.

Водночас, віце-прем'єр-міністр зазначила, що громадяни України, які належать до національних меншин, повинні вивчати українську мову на достатньому рівні, щоб вони могли продовжувати освіту або працевлаштуватися за межами районів проживання меншин. Вона сказала, що чинні правила, які запровадили більш обов'язкове викладання української мови, працюють добре.

«Було знайдено баланс, і він працює. Тому нам дійсно потрібно все оцінити», - сказала Стефанішина.

Чиновники в Києві і Брюсселі побоюються, що союзник Москви Орбан насправді не зацікавлений у вирішенні освітнього питання і використає його як привід, щоб заблокувати початок переговорів про вступ у грудні.

Венеціанська комісія також заявила, що Україна повинна захистити мовні права російськомовних. Стефанішина раніше висловлювала впевненість, що ЄС не буде затримувати початок переговорів через це питання. Єврокомісія заявила, що Україна повністю виконала 2 з 7 критеріїв для початку переговорів: про свободу ЗМІ і про судову реформу. Єврокомісія оцінить прогрес щодо інших 5 критеріїв цієї осені. Вони стосуються прав меншин, антикорупційних реформ, правил боротьби з відмиванням грошей, антиолігархічних законів та реформи Конституційного суду.

Стефанішина також зазначила, що Київ готовий змінити курс на відновлення обов'язкового реєстру активів, який охоплює близько 300 тисяч державних службовців. Система декларування, створена у 2016 році, розглядається антикорупційними групами та МВФ як важливий запобіжник проти незаконно набутих статків. Минулого року його роботу було призупинено з міркувань безпеки після повномасштабного вторгнення Росії. Групи громадянського суспільства вимагали від парламенту відновити обов'язкове декларування, за винятком військовослужбовців.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Угорський опозиціонер Геленчер: «Українські закони про мову, освіту та нацменшини мають недоліки. Але нас більше об’єднує, ніж роз’єднує»

Financial Times нагадує, що на початку цього місяця українські депутати проголосували за збереження реєстру в таємниці ще на рік, що викликало шквал критики. Петиція з вимогою відкрити реєстр набрала десятки тисяч підписів за кілька годин.

«З моєї точки зору, один рік - це не так вже й багато. Але щоб не залишати місця для спекуляцій, і не залишати місця для підриву наших зобов'язань... може бути прийнято рішення зробити його відкритим», - прокоментувала Стефанішина.