Експерти підрахували освітні втрати українських школярів через карантин

Карантинні обмеження, як реакція на епідемію коронавірусу, можуть суттєво вплинули на якість освітнього процесу в нашій країні та поглибити системні проблеми з доступом до освіти.

Історично в Україні 2,8 років навчання марнуються через низьку якість освіти. За даними Світового банку, залежно від сукупної тривалості карантину ці втрати можуть збільшитись на 0,3-0,9 років шкільного навчання, йдеться в аналітичному огляді ГО «Ініціатива ХОЛОН».

«Найбільше постраждали діти, які й до епідемії мали ускладнений доступ до якісної освіти: навчаються у сільських школах, не мають гаджетів та (або) доступу до інтернету», - наголошує співавторка огляду, експертка з питань освіти і колишня очільниця МОН Анна Новосад. Так, 35% учнів у гірських районах Івано-Франківської області не мали інтернету для дистанційного навчання.

Проблеми з доступом до навчання також мали діти з особливими освітніми потребами, та ті, хто навчаються в спеціальних школах. Під удар потрапили й учні початкових класів, які не могли відвідувати школи та не мали уроків у межах Всеукраїнської школи онлайн, котрі охоплювали лише авдиторію середньої і старшої школи.

«Фактично, освітою  дітей 1–4 класів займалися батьки», - наголошує Новосад.

Активісти ініціативи також підготували стратегію компенсації втрачених знань. Що варто зробити:

• Завчасно оприлюднити варіанти проведення ЗНО у 2021 році, зберігши передбачене законодавством право на справедливе та об'єктивне оцінювання;
• Якнайшвидше затвердити рішенням уряду порядок використання коштів субвенції на заходи, спрямовані на боротьбу з COVID-19 та її наслідками.
• Розширити Всеукраїнську школу онлайн на класи початкової школи, принаймні на 3 та 4 класи.
• Надати школам більше фінансової автономії, щоб вони були мобільніші у своїх діях, зокрема під час закупівель потрібних їм засобів.
• Забезпечити школи доступом до інтернету там, де його немає або швидкість є недостатньою.
• Активно продовжувати втілення Нової української школи на рівні базової та старшої школи, зокрема з урахуванням нових навчальних технік, що були опановані під час змішаного навчання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Освіта в Україні: Кабмін готує стратегію розвитку на 10 років, а Зеленський обіцяє реформу

«Дзеркало тижня» системно відстежує ситуацію з освітою в Україні. Від початку карантину багато матеріалів ми присвячуємо дистанційному навчанню, цифровізації освіти та реформуванню середньої і вищої школи.

Як технології змінюють освіту, читайте у статті Максима Сундалова «З паперу— в цифру, з класів — в онлайн». Які зміни пропонує проєкт Типового навчального плану для 5–9 класів, розповідає Володимир Онацький у матеріалі «Як навчатимуться старшокласники завтра». Чому вкладення державних і місцевих бюджетних коштів у освіту мають підвищувати її якість, а не направлятись на ремонт фасаду і класів, пояснює Анатолій Ткачук у матеріалі «Інвестиції в освіту чи в асфальт?».