За даними міжнародної платформи аналізу якості повітря, Київ входить до першої десятки міст за забрудненням повітря. Якщо систематично переглядати дані моніторингу, постає логічне питання: чи дійсно в Києві погана якість повітря? Так, і на це впливає низка факторів, пише керівник ГО «Офіс Довкілля» Єгор Фірсов. Втім, приналежність столиці до трійки світових лідерів по забрудненню повітря сумнівна.
Які фактори впливають на якість повітря у столиці:
- У Києві знаходиться 46 підприємств першої групи, дозвіл на викиди в повітря яким надає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. І найбільшим забруднювачем є Дарницька ТЕЦ, яка знаходиться в центрі густо населеного району та щодоби генерує близько 300 тонн шкідливих відходів, з яких в повітря, землю і воду Києва потрапляють: алюміній, барій, берилій, миш'як, мідь, нікель, ртуть, свинець, бор, кадмій, мідь, залізо, цинк. Дарницька ТЕЦ досі спалює вугілля – хоча може працювати на газу.
«Франція планує повністю відмовитись від спалювання вугілля до 22 року, Британія до 25 року. А у нас навпаки – навіть у Києві спалюють брудне паливо за технологіями середини ХХ століття. Спалювання викопного твердого та рідкого палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого і чадного газів, які якраз і є найбільш небезпечними для здоров’я людини та навколишнього середовища», - наголошує автор.
Технології спалювання вугілля на ТЕЦ України в більшості випадків передбачають видалення золи та шлаків гідравлічним способом та складування їх у золовідвалах. Золовідвал Дарницької ТЕЦ розташований у житловому масиві, поруч розташовані великий продуктовий магазин та багатоповерхівки.
Шкідливі речовини із золошлаків можуть мігрувати з поверхні золовідвалу через повітряне і водне середовища та забруднювати приземний шар атмосфери, ґрунт, підземні і поверхневі води районів, що розташовані на відстані до декількох кілометрів від накопичувача відходів. Шлаки та зола доволі токсичні, вони містять поліароматичні вуглеводні (переважно бенз(а)пірен), важкі метали і неопізнані органічні токсиканти.
«Відвал потрібно було або ліквідувати, або залишити навколо санітарну зону. Але у нас, як завжди, вибрали третій шлях – прибирати нічого не стали, зате прибудували висотки впритул до переповненого шламового відстійника. Наприклад, у Євросоюзі, шляхом будівництва доріг із золошлаків вирішуються одночасно проблеми їх утилізації та захисту навколишнього природного середовища», - додає Фірсов.
Мешканці лівого берега столиці потерпають від сусідства із сміттєспалювальним заводом «Енергія», який функціонує з 1984 року. Чиновники розповідають про зиски від роботи заводу і навіть демонструють дозвіл на викиди до 2025 року. А це цілий «букет» токсинів: понад 50 мг пилу – на кожен кубометр заводського диму, а ще вуглекислий газ, домішки сірки, хлор, аміак, оксиди азоту, фтор, важкі метали.
- Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в Києві залишаються автомобілі. Саме викиди автотранспорту становлять левову частку від загальних – 70-85%. При цьому аж чверть всіх автомобілів в Україні – це старі моделі, які не відповідають еконормам.
На тих вулицях столиці, де щодня спостерігається скупчення машин, концентрація токсинів в повітрі перевищує допустиму в три-чотири рази.
«Рішенням для цієї проблеми є розвиток електричного громадського транспорту та мікромобільності - інфраструктури для велосипедів, самокатів, моноколіс тощо. Мікромобільність може забрати на себе до 15% всіх поїздок містом», - пропонує він.
- Усі дані, які стосуються національної та індивідуальної безпеки, українці повинні отримувати безпосередньо від українських органів влади, а не з неперевірених зарубіжних джерел. Варто створювати та розвивати державну систему моніторингу повітря, що зазначається в указі президента №111 від 23.03.2021 року .
«Міністерство захисту довкілля та КМДА постійно посилаються на відсутність грошей для створення такої системи. А відсутність об’єктивної інформації про стан атмосферного повітря призводить до нерозуміння масштабів проблеми та невірних управлінських рішень або бездіяльності Київської влади», - підсумовує керівник ГО «Офіс Довкілля».
Чи дійсно все так погано з якістю повітря у Києві? Де можна отримати достовірну інформацію про те, чим ми дихаємо в столиці? Що робить київське повітря проблемним? Як ці проблеми усунути? В усіх цих питаннях для читачів ZN.UA розбирається керівник ГО «Офіс Довкілля» Єгор Фірсов у матеріалі «Що не так із міжнародними рейтингами якості повітря?».