У Києві фіксують небезпечне забруднення повітря: як перевірити

За даними міжнародної платформи аналізу якості повітря, Київ входить до першої десятки міст за забрудненням повітря. Поряд із Делі та Пекіном, у яких населення всемеро більше, українська столиця періодично потрапляє в червону зону, пише керівник ГО «Офіс Довкілля» Єгор Фірсов.

Джерелом цієї інформації найчастіше стає міжнародна моніторингова онлайн-платформа IQAir, яка збирає дані від різних джерел по всьому світу в режимі реального часу й визначає рівень забруднення повітря, використовуючи Індекс якості повітря (AQI), розроблений Агентством з охорони навколишнього середовища США.

«Чому ми дізнаємося про це з міжнародних додатків? Тому що в Києві, як і в усій країні, немає офіційної автоматизованої системи моніторингу повітря, яка б транслювала дані онлайн. Укргідрометцентр робить у Києві заміри лише 6 днів на тиждень, 3-4 рази на добу. Державні заміри виконуються ще за радянською методологією й на радянському обладнанні. Результати можна отримати тільки за добу», - пояснює автор.

Крім того, до уваги не береться низка агресивних і поширених речовин: тверді частинки РМ 2,5 та PM 10, а також миш'як і ртуть. Хоча європейські директиви зобов’язують Україну робити відповідні вимірювання.

IQAir формує рейтинг, у якому Київ системно в лідерах, звідти дані рейтингу потрапляють у новини ЗМІ. Тож автор вирішив розібратися, чи справді варто довіряти інформації від неї.

IQAir – швейцарська технологічна компанія, заснована 1963 року братами Хаммесами, що спеціалізується на розробці станцій моніторингу якості повітря та засобів для його очищення.

Компанія транслює дані лише з Києва й лише за одним показником – PM 2,5 (дрібнодисперсний пил). Інформація надходить від Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (вулиці Тростянецька, Січових стрільців, проспект Науки та Голосіївський район), а також із семи інших джерел.

Водночас співзасновниця платформи SaveEcoBot Ірина Черниш наголошує на тому, що показники IQAir не до кінця репрезентативні, адже чим менше враховується даних, тим складніше отримати повну картину стану повітря.

У Києві AirVisual бере дані лише з 11 станцій, а для міста площею 839 кв. км – це замало. До прикладу, в Пекіні – аж 1 713 станцій, які переважно транслюють інформацію від офіційних органів влади.

Різниця в кількості датчиків моніторингових систем SaveEcoBot (зліва) та IQAir

«Таким чином, не можна вважати дані AirVisual абсолютно об’єктивними. А ЗМІ я б закликав не посилатися лише на цю платформу, а, щонайменше, робити висновки, аналізуючи кілька джерел», - додає Фірсов.

Цінним джерелом інформації про стан повітря для киян є платформа SaveEcoBot, створена активістами з ГО Save Dnipro. Це перший в Україні екологічний бот для моніторингу інформації про довкілля, промислових забруднювачів, їхні дозвільні документи та етапи проходження процедури ОВД (оцінки впливу на довкілля). У Києві на цей час встановлено 304 станції моніторингу стану атмосферного повітря, 164 з яких працюють і надають актуальну інформацію.

«Отже, якщо систематично переглядати дані моніторингу, постає логічне запитання: чи справді в Києві погана якість повітря? Так, і на це впливає низка чинників. Чи входить Київ до трійки світових лідерів із забруднення повітря, як інколи фіксує AirVisual? Ні, цю інформацію не можна вважати об’єктивною» - зазначив Єгор Фірсов.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Податок на шкідливі викиди в повітря може зрости втричі, а в воду - в 10 разів

Чи дійсно все так погано з якістю повітря у Києві? Де можна отримати достовірну інформацію про те, чим ми дихаємо в столиці? Що робить київське повітря проблемним? Як ці проблеми усунути? В усіх цих питаннях для читачів ZN.UA розбирається керівник ГО «Офіс Довкілля» Єгор Фірсов у матеріалі «Що не так із міжнародними рейтингами якості повітря?».