Ексглава НКРЕКП Вовк не планує повертатися в Україну

Ексглава Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг Дмитро Вовк, якого оголосили в розшук, не має наміру повертатися в Україну для допиту у справі "Роттердам+", оскільки підозрює українську судову і правоохоронну системи в необ'єктивності.

"Відповім словами Коломойського. Я не готовий приїжджати, поки глава Офісу президента керує НАБУ, САП та судовою системою. При президентові Зеленському в суди телефонують інші люди. У мене немає "баришівського" або "соломянського" судів, немає такого "Богдана" або "Ситника", тому вважаю за краще перебувати в країні, де закон і право - не порожній звук. Я б з задоволенням прибув на суд, але не готовий брати участь у судилищі", - написав він у Facebook.

Зокрема Вовк звернув увагу на рішення Окружного адмінсуду Києва, яким призупинено дію підвищених тарифів на передачу та диспетчеризацію НЕК "Укренерго" тільки для п'яти компаній Ігоря Коломойського.

"Заводи групи "Приват" за рішенням судів – єдині, хто не буде платити тариф, вони підривають всю енергетичну галузь. Іншим позивачам пощастило набагато менше: харківський водоканал з ідентичним позовом отримав від Окружного адмінсуду Києва відмову", - підсумував ексглава НКРЕКП.

Раніше директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник закликав Вовка захищатися від звинувачень не в соціальних мережах, а особисто.

8 серпня Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру шести колишнім топ-посадовцям у "справі Роттердам+". Генеральному директорові "ДТЕК Східенерго" Борису Лісовому і гендиректору "ДТЕК Мережі" Івану Гелюху повідомили про підозру 14 серпня.

19 липня детективи НАБУ приходили з обшуками до центрального офісу інвесткомпанії ICU в Києві. Обшук проводився в рамках розслідування "справи Роттердам+".

Солом'янський суд заарештував екс-членів НКРЕКП Володимира Євдокимова і Тараса Ревенка з альтернативою внесення близько 2 млн гривень застави, хоча САП наполягала на значно більшій сумі застави.

НКРЕКП почала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни на електроенергію, на підставі якої встановлюються тарифи промислових споживачів, навесні 2016 року. Порядок визначає ціну вугілля за формулою "вартість в порту Роттердам + вартість доставки до України".

За інформацією DT.UA, ще в 2014 році Порошенко, Коломойський, Григоришин і Суркіси дійшли думки – ДТЕК Ахметова "йде на розбирання". План був затверджений, але вже в 2015 п'ятий президент України почав ухилятися і коливатися, партнери захвилювалися.

У той самий час НКРЕКП заявила, що терміново треба перейти до вільного ціноутворення на монопольному ринку електроенергії. Так зародився "Роттердам+", за версією слідства НАБУ, - перша половина угоди між Петром Порошенком і Рінатом Ахметовим.

За тією ж версією, другою половиною угоди стала купівля компанією ICU в інтересах Порошенка і з великим дисконтом облігацій компанії ДТЕК. Проводив операцію топ-менеджер ICU Макар Пасенюк, якому належить 45% акцій компанії. Після введення "Роттердам+" акції ДТЕК, яка перебувала на межі банкрутства, здорожчали на 60% і були успішно продані.

Докладніше читайте у статті Юлії Самаєвої ""Роттердам"-хрест Порошенка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".