Два ЗМІ позбавили акредитації у Раді: посадовці хотіли перекласти на журналістів свою роботу

Журналістам «Слідства.Інфо» і «Новостей Донбасса» відмовили в акредитації у Верховній Раді через начебто «недостатньо всебічне висвітлення» роботи парламенту. Таке рішення ухвалив Комітет ВР зі свободи слова.

«Ми отримали листа від прес-служби про те, що всіх журналістів нашої агенції позбавлено акредитації, оскільки ми не всебічно висвітлюємо роботу Верховної Ради», - пише у Facebook головред «Слідства.Інфо» Ганна Бабінець.

Журналістка нагадала про низку матеріалів видання, в яких робота ВР висвітлювалась всебічно: від проєкту «Посіпаки», який змусив народних депутатів оприлюднювати імена своїх помічників, до продажу голосів у парламенті окремо і фракціями.

Розслідувачі виявили у «слуги народу» Олександра Дубінського громадянство Румунії, а у депутатів Ігоря Палиці та Олександра Гереги – нерухомість за кордоном.

«Якої ще всебічності вам треба? Тобто депутатів, які не ходять на роботу, ви не позбавляєте мандату, а журналістів, які викривають парламентарів, позбавляєте акредитації?», - обурилась Бабінець.

У «Слідстві.Інфо» вбачають у такому рішенні комітету наступ на свободу слова та тиск на незалежні медіа з боку держорганів. Та мають намір оскаржувати його і довести цей факт до відома впливових міжнародних організацій.

У прес-службі Апарату Верховної Ради пояснили, що журналісти повинні були «надати матеріали щодо висвітлення діяльності парламенту України».

«Згідно п.2 Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників ЗМІ метою акредитації є надання можливостей для всебічного, об'єктивного та збалансованого висвітлення діяльності Верховної Ради. Періодично прес-служба Апарату ВРУ, керуючись ст. 8 ЗУ «Про обов’язковий примірник документів», надсилає листи до редакцій із проханням надати матеріали щодо висвітлення діяльності парламенту. Із списка з 22 ЗМІ лише три відповіли і надали інформацію. Всі інші протягом місяця навіть не перепитали», - прокоментувала ситуацію очільниця служби Ірина Кармелюк.

За її словами, станом на 28 жовтня акредитовано три тисячі журналістів, 512 видань. Кармелюк запропонувала журналістам, яких позбавили акредитації, «назбирати своїх публікацій за рік і надіслати до прес-служби» для того, щоб виправити ситуацію.

Втім, обов’язок моніторингу засобів масової інформації, журналісти яких акредитовані у Раді, належить саме прес-службі Апарату ВР, а вимоги Кармелюк є спробою перекласти роботу служби на плечі журналістів. Ще й погрожуючи незгодним «батогом» позбавлення акредитації.

Хоча українське законодавство не ставить питання акредитації чи позбавлення акредитації журналіста і засобу масової інформації в залежність від кількості матеріалів, які журналіст створює щодо цього суб’єкту владних повноважень.

Ситуація із позбавленням журналістів акредитації набула розголосу, втрутилися, зокрема, член наглядової ради «Суспільного» Вадим Міський та головред «Новостей Донбасса» Олексій Мацука.

«Звичайно, ми відновимо їм акредитацію. Які проблеми! Ми просимо ЗМІ надіслати нам відомості про публікації в будь-якому зручному для них вигляді, достатньо інформації про 1-3 публікації», - заявила Кармелюк у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

Вона розповіла, що комітет з питань свободи слова рекомендував позбавити акредитації 19 видань, які не надали пресслужбі інформацію про свої публікації щодо діяльності парламенту.

За її словами, прискіплива перевірка акредитацій пов’язана з тим, що «заявки для акредитації ЗМІ часто подають не на один-два людини, а на 20».

«У нас не регламентована ні законом, ні постановою кількість людей, які можуть бути акредитовані, тому періодично прес-служба моніторить сайти видань, журналісти яких акредитовані у Верховній Раді і якщо нам здається, що якісь видання нічого не писали про діяльність парламенту, то після року роботи посилаємо «листи щастя» таким виданням. З 22-х 19 не надіслали відповідей. На підставі цього ми написали лист в комітет і попросили розглянути наше прохання і позбавити акредитації ті видання, які не висвітлюють роботу парламенту», - додала вона.

За її словами, лист з проханням про підтвердження матеріалів про діяльність Верховної Ради «Слідство.Інфо» повернувся, оскільки було вказано неправильну адресу. Як журналісти змогли отримати друге, Кармелюк не уточнила.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

На Одещині побили головного редактора місцевої газети, невідомі напали на журналіста під час зйомок

У 2019 році «Інститут масової інформації» зафіксував посилення тиску на свободу слова в Україні. Вперше за три останні роки було зафіксовано вбивство журналіста - 20 червня в лікарні помер жорстоко побитий черкаський журналіст Вадим Комаров. Загалом фізичну агресію до представників ЗМІ застосовували 172 рази.

Основними категоріями порушення свободи слова в Україні минулого року були: перешкоджання журналістській діяльності (99 випадків); погрози (37 випадків); побиття (23 випадки); ненадання доступу до інформації (21 випадок); кібератаки і юридичне тиск (по 18 випадків).