Реформа медицини: Два способи забезпечити повний доступ українців до безоплатних послуг

Порівняно з першим етапом медреформи, що стартував у відносно комфортному фіскальної середовищі, у другого умови були більш жорсткими, наголосила в інтерв'ю ZN.UA голова Національної служби охорони здоров'я Оксана Мовчан.

Відповідаючи на питання про те, що 72 мільярди гривень на пакет медгарантій – сума недостатня, Мовчан визнала, що "вишукуються резерви всередині системи".

"Якщо перший етап реформи – первинка і окремі її підпроєкти, наприклад, реімбурсація – стартували у відносно комфортному фіскальному середовищі, то у другого етапу умови були більш жорсткими", - пояснила вона.

Математично порівняно з попереднім роком фінансування галузі підвищилося. Якщо взяти медичну субвенцію, яка фінансувала вторинку минулоріч 9 місяців, і порівняти з Програмою медичних гарантій на 9 місяців 2020 року, приріст становить близько 20%.

"З одного боку, ми можемо говорити, що насправді це не дуже великі гроші, і, крім того, є інфляція. З іншого – ми говоримо, що в галузі були перекоси, диспропорції, і значна частина фінансування просто йшла в пісок, оскільки ці гроші не були підзвітні. Відповідно, зараз ми вишукуємо резерви всередині системи", - пояснила голова Нацслужби здоров'я.

Окрім того, сама мережа медичних закладів в Україні не оптимізована. Опускаючи питання безпосередньо оплати праці лікарів, гроші йдуть на фінансування сотень квадратних метрів якихось приміщень, часто не відремонтованих, не теплоізольованих. І все це – ще й комунальні витрати, які у більшості випадків теж були не підзвітні, пояснює співрозмовниця.

"У минулих періодах у кожного медзакладу був якийсь бюджет, якими він розпоряджався. І, зазвичай, на питання про те, які джерела фінансування, головлікар відповісти не міг. А за фактом медустанови фінансувалися з трьох джерел – центрального і місцевого бюджетів плюс якісь благодійні кошти", - розповідає експертка.

Але коли немає розуміння, які статті "дохідні", немає і мотивів контролювати видаткову частину, вважає вона. Те саме можна сказати про місцеві органах самоврядування.

Тільки Рахункова палата змогла встановити, яка частка фінансування з яких джерел була в конкретних медустановах. По країні ці пропорції варіювалися. У середньому: 30% - із місцевого бюджету, 70% - із центрального.

Але були медустанови, в яких пропорції були 20 на 80, 50 на 50, а іноді - 80 на 20. Це абсолютно несистематизований підхід на всіх рівнях – конкретної лікарні, області, держави.

Говорячи про пріоритети фінансування медичних послуг, голова НСЗУ пояснила: "Оскільки значного збільшення грошей у нас не було, ми визначили чотири пріоритети, плюс п'ятий – рання діагностика онкологічних захворювань. І за цими п'ятьма позиціями довели ситуацію до справедливої".

За її словами, зараз тарифи щодо них наближені до адекватних, до таких, за які ці послуги можуть бути надані на достатньому рівні. Що підтверджується поданими та підтвердженими заявками на ці пріоритетні пакети від приватних клінік

За всіма іншими видами послуг є точкові збільшення. Наприклад, збільшено фінансування на лікування онкологічних захворювань, додані нові послуги – реабілітація та паліатив.

За іншими видами послуг ситуація залишилася на колишньому рівні плюс інфляція. "Але ми розраховували, що, побачивши успіх реформи і підзвітність грошей, Мінфін, з поліпшенням економічної ситуації, зможе додати фінансування в сферу", - додає Мовчан.

Водночас покривати витрати на весь перелік медичних послуг не можуть собі дозволити навіть багаті країни. Є думка, що необхідно внести зміни до основ законодавства про охорону здоров'я, запровадивши можливість співоплати громадянами наданих медпослуг, і таким чином перестати плекати величезний тіньовий сектор державної медицини.

Такий підхід в НСЗУ вважають одним з можливих інструментів, до якого потрібно ставитися дуже обережно. Ситуація в Україні така, що якщо запровадити співоплату навіть в розмірі 50 або 100 гривень, частина українців почне відмовлятися від цієї послуги.

"Не секрет, що у нас чимало громадян, які не можуть собі дозволити навіть таку співоплату. Відповідно, якщо ми вводимо такий інструмент, то повинна бути проведена робота, подібна до тієї, яка була зроблена при розрахунку адресних субсидій на комунальні послуги", - пояснює керівниця Нацслужби.

Якщо не чіпати доступ усіх 37 мільйонів населення до безоплатних медичних послуг, є лише два шляхи. Або зменшувати номенклатуру послуг, чесно кажучи про те, що, наприклад, з 200 послуг держава в змозі покрити всім 37 мільйонів громадян 100-120; або вводити поняття черги щодо планових послуг, кажучи, що таких, не ургентних операційних втручань держбюджет зможе покрити, наприклад, 20 тисяч на рік. А все, що зверху, стає в чергу.

"Зменшувати номенклатуру послуг або вводити поняття черги – це складне рішення. Можна також зробити те, про що ви згадали, – ввести доплати для якихось типів послуг. Але, як я вже говорила, робити це потрібно дуже обережно, щоб не обрізати певним верствам населення доступ до цих послуг", - додає Мовчан.

Зараз йде дискусія про підготовку держави до Програми медичних гарантій у 2021 році. За словами голови НСЗУ, новий міністр охорони здоров'я Максим Степанов "все це розуміє", і до літа картина у Служби вже буде.

Говорячи про контрактування 3 квітня 18 інфекційних лікарень, Мовчан уточнила, що додаткове фінансування на ці цілі не виділялося, всі контракти були укладені у межах 72 млрд грн.

"Програма розраховувалася під історичну структуру захворювань. Коронавірус – раптова нова вступна. Але вона тимчасова. Відповідно, 72 млрд грн – це ті хвороби, якими українці хворіють історично, з року в рік. І це фінансування не зменшиться. Не буде дискримінації, коли за рахунок одних пацієнтів ми лікуватимемо інших", - зазначила вона.

Інфекційні лікарні, які подали свої пропозиції НСЗУ для надання допомоги по ПМГ пацієнтам з інфекційними захворюваннями у межах терапевтичного пакету, знаходяться в різних регіонах країни. На їх фінансування передбачено близько 334 млн грн.

"Все, що стосується лікування пацієнтів з коронавірусом, – це додаткові гроші. Щодо цього всі учасники одностайні", - підкреслила очільниця НСЗУ.

Крім того, за рішенням уряду Служба перерозподілила 906 млн гривень з Програми медичних гарантій – кошти спрямовані на субвенцію в регіони.

"Кошти, передані назад в субвенцію, були перерозподілені з Програми медичних гарантій. Це стабілізаційні гроші, щоб підтримати малопотужні медустанови, у яких не було можливості підготуватися до реформи, і в результаті вони отримали великий дефіцит. Керівники областей, на свій розсуд, можуть підтримати ці медустанови в складний період", - пояснила керівниця Служби.

За її словами, цих грошей вистачить, щоб на розсуд керівника області дофінансувати медустанови, які мають значний дефіцит, до 80% їх історичного фінансування. Сума розрахована приблизно на квартал. Пацієнти всіх 27 пакетів не постраждають.

Докладніше про старт другого етапу медреформи і готовність до нього України читайте в інтерв'ю Алли Котляр з головою НСЗУ Оксаною Мовчан "У старту другого етапу реформи умови були більш жорсткими" у ZN.UA.