Підтримати
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 15 травня, привітав вітчизняних науковців із професійним святом – Днем науки. У своєму привітанні Зеленський заявив про надзвичайну важливість науки для держави, однак відгуку серед науковців ці слова не знайшли.
«Українська наука завжди була й буде для держави надважливою. Не тільки завдяки світовій славі, яку вже принесла, а передусім тому, що робота наших науковців, їхні винаходи та відкриття дають реальну користь і служать саме нашому народу та нашій країні. Служать безпеці й конкурентоспроможності нашого суспільства, ефективності інституцій», - написав він.
Зеленський згадав про внесок у світову науку українців Вернадського і Пулюя, Симиренка та Богомольця, Мечникова й Амосова, Антонова та Сікорського, Корольова та Патона.
«Впевнений, що й надалі українські імена гордо звучатимуть у розмовах про світову науку. Щиро вітаю всіх працівників науки! І бажаю всім нам працювати так, щоб наука в Україні завжди була сферою найбільшої уваги», - підсумував президент.
Однак науковці звернули увагу на те, що наявні факти суперечать словам голови держави. У коментарях під дописом Зеленському пригадали недостатнє фінансування галузі, призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки, попри виявлений у його науковому доробку плагіат, захист кандидатської дисертації депутатом від ОПЗЖ Іллею Кивою тощо.
ZN.UA зібрало найкращі коментарі українських науковців, наукових блогерів і популяризаторів науки.
«Ви говорите, що наука – це надважливо. Але міністр освіти – плагіатор, допускаються захисти дисертацій всяких Кив, які паплюжать роботу та ім'я всіх науковців. А про фінансування я взагалі мовчу, бо коли зп у науковця менше середньої і її не вистачає навіть на оренду, то про яку важливість науки для влади ви говорите? І дякувати немає за що! Як хтось тут сумнівається, то запитайте в науковців, який стан з підтримкою науки у нас», - молодша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України, авторка ZN.UA Олена Компанієць.
«І саме тому науковці пам'ятатимуть, що коли президентом був Зеленський, то міністром освіти він призначив плагіатора – Шкарлета, що створило в країні таку атмосферу, що вже не соромно стало, що кандидатом наук став Кива. Це і є сутністю наукової політики в Україні при Зеленському, а не всі ці пусті та ритуальні балачки у цьому пості», - завідувач лабораторії в Інституті теоретичної фізики ім М.М. Боголюбова НАН України, автор ZN.UA Сергій Шарапов.
«А ще у нас Шкарлет міністр освіти і науки! Дякую, пане президенте, за цинічне знущання над освітянами і науковцями. А ще Ківа дисертацію захистив», - старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, популяризатор науки Антон Сененко.
««Українська наука завжди була й буде для держави надважливою»...гучні слова, але реальність інша, фінансування галузі на рівні 0.17% від ВВП, це найкраще описує ступінь важливості..», - завідувач науково-дослідного відділу Сумського державного університету Денис Курбатов.
«Який я радий, і як це символічно, що сьогодні День Європи і День науки – і я закордоном, а не в Україні, де про науку давно забули!», - доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка, запрошений дослідник Юридичної школи Нотр-Дам Назар Стецюк.
«А коли у науковців буде зарплата як у суддів та членів наглядових рад, якщо вони такі важливі для країни і гідне фінансування для забезпечення досліджень? Досить пустих балачок, де реальні справи?», - виконавча директорка Бізнес-школи КРОК, колишня віцепрезидентка «Міжнародного інститут бізнесу» Ольга Карпова.
«Зневага до науки виявлена в катастрофічному перебігу пандемії. Коли люди, що могли б жити, померли. Коли медичні науковці не тільки не здатні на інновації, але й не можуть переконати співгромадян вакцинуватися. Бо самі неграмотні. Науці потрібна підтримка держави й суспільства, одних слів уже мало. Шкарлет і Степанов мають бути звільнені, це найперший крок», - науковий співробітник НАН України, координатор Днів науки, Олексій Болдирєв.
«Пане президент! Це не привітання, а лицемірство з вашого боку! Науки в Україні, на жаль, завдяки таким, як ви та ваші поплічники, вже майже й не існує... Залишилася лише ілюзія цієї науки. В жодній країні світу науковці так не принижені, як в Україні, зокрема, рівнем заробітної плати, яка еквівалентна рівню оплати прибиральниці у дорогому ресторані. Хоча, у нашої науки є шанс... Такі «наукові зірки», як кандидат наук Ілля Кива неодмінно піднімуть українську науку «з колін!»», - старший науковий співробітник Київського національного університету технологій та дизайну Марко Залюбовський.
«Володимире Олександровичу, треба дивитися правді в очі: сьогодні, як і останні років 10-16, йде цілеспрямована геноцид науки. Кажу це, як колишній (10 років, з 25 до 35 років) голова Ради молодих науковців. Йде колосальний відтік кадрів і мізків з країни. І ми це бачимо, десь з 2005 року. Працювати вченим в Україні = бути жебраком, бідним і безпорадним. (...) Зарплата наукового співробітника, кандидата медичних наук, 4700 гривень. Це нижче, ніж у охоронця в магазині або автослюсаря. Ось, був я в Римі, навесні 2014-го, робив наукову доповідь, і поцікавився. Так ось що у них там: лікар державної клініки, доктор філософії (по-нашому - к.м.н.), асистент професора, - отримує 3500 євро. А автослюсар – 1200 євро. А працівниця піцерії – 600-800 євро. Там лікар і вчений – підносяться у 3,5 рази приблизно (а професор – у 6 разів). Якщо повиїжджають лікарі і науковці, то не буде і держави! Погляньте на Японію – людина розумового творчої праці, лікар, вчений, педагог – у них в пошані. Постарайтеся зробити так, щоб і у нас був такий курс і пріоритети», - кандидат медичних наук, доцент кафедри фундаментальної медицини ННЦ «Інститут біології та медицини» Костянтин Апихтін.
Крім того, до науковців долучився і колишній очільник Київської ОДА Михайло Бно-Айріян, який закликав змінити підхід до присудження наукових ступенів: «Найкращим подарунком на День науки та Європи були б повне перезавантаження системи видачі кандидатських. (…) Все решта – просто гасла».
На своїх сторінках і в онлайн-форматі ZN.UA неодноразово висвітлювало проблеми української науки, порушувало питання толерування владою плагіату в наукових роботах тощо.
Докладніше про те, як парламент, уряд і президент можуть підтримати науку в Україні, читайте у статті науковиці Ірини Єгорченко «Нові виклики для світової і української науки». Із результатами цьогорічної відзнаки «Академічна негідність року» можна ознайомитися у матеріалі активістів антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» «Чорна мітка від кролика Роджера».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google