Чорна мітка від кролика Роджера

Напередодні Дня науки в Україні спільнота науковців провела чергову — п’яту, церемонію присудження відзнаки «Академічна негідність року»: відкрите народне голосування у формі колективного оціночного судження та висловлювання.

Цю традицію започатковано у 2016 році як реакцію наукової спільноти на кейс присудження наукового ступеня доктора наук дружині тодішнього віцепрем’єр-міністра Катерині Кириленко — кричущий випадок бездіяльності та підтримки академічної недоброчесності представниками влади і топ-політиками.

Цьогорічна церемонія відзначення має свої особливості, оскільки проводиться в умовах тиску і переслідувань активістів антиплагіатної ініціативи «Дисергейт», намагань приховати від суспільства матеріали викриттів, на основі яких номінують претендентів.

Відзнака «Академічна негідність року» присуджується у восьми номінаціях, які відбивають різні аспекти недоброчесності науковців: від використання плагіату, фальсифікацій та фабрикацій для побудови кар’єри (так звана «міжнародна трійця ПФФ») — до підтримки та просування особистих і корпоративних інтересів усупереч суспільному благу, в діяльності наукових журналів, спеціалізованих вчених рад, університетів і загалом суспільному житті.

Наукова спільнота стоїть на варті чистоти науки і морально засуджує номінованих осіб, оскільки механізм інституційної відповідальності, коли недоброчесність одного є ганьбою для всіх, поки що не запрацював належним чином.

Переможцям приготували пам’ятні сертифікати, на яких зображено «академіка» Веселого Роджера — пірата навколонаукових морів як нагадування про недопустимість недоброчесної поведінки і натяк на важливість репутації.

Отже, докладніше про номінації.

Номінація «Плагіатор-2020/21»

Кандидатами номінації цьогоріч стали відомі очільники, викриття академічного плагіату в роботах яких обурило наукову спільноту, зокрема:

• Сергій Миколайович Шкарлет, міністр освіти і науки України — за текстові запозичення в докторській дисертації;
• Аліна Олександрівна Пінчук, директорка навчально-наукового інституту економіки Чернігівського національного технологічного університету, ректором якого 10 років був нинішній міністр освіти і науки . Її номіновано за текстові запозичення в докторській дисертації;
• Володимир Олександрович Онищенко, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» — за текстові запозичення в докторській дисертації .

У результаті голосування лідером став чинний міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет із захмарним результатом підтримки — 86,8%  голосів. За пана Онищенка віддали свої голоси 8,5% тих, хто проголосував, а за пані Пінчук — 4,7%.

До речі, всі нинішні претенденти на звання «плагіатор року» — представники економічної науки. Мабуть, якщо копнути глибше, то серед носіїв наукового ступеня доктора економічних наук знайдеться чимало академічних піратів.

Номінація «Фальсифікатор-2020»

Фальсифікації наукових досліджень та експертних висновків —доволі поширене порушення академічної доброчесності. Цього разу в зазначеній категорії було три номінанти:

• Аліна Олександрівна Пінчук, яка, на думку науковців, сфальсифікувала чотири публікації для докторської дисертації, що насправді належать іншій особі.
• Експерти КНДІСЕ, зокрема Юрій Ірхін — за портретно-психологічну експертизу у справі Шеремета, побудовану не на методиці, а на особистій думці експерта (саме такий висновок міститься у відповіді Мін’юсту на запит адвокатів).
• Олександра Сергіївна Сакун, якій закидають фальшування тексту докторської дисертації. Вона також захищалася у спецраді університету, що його довгий час очолював Сергій Шкарлет.

Серед кандидатів особливо вирізняється робота експертів КНДІСЕ, зокрема Юрія Ірхіна, яка стала основою обвинувачення в гучній кримінальній справі про вбивство Павла Шеремета. Тому не дивно, що наукова спільнота відзначила саме цей кейс, віддавши йому 57,9% голосів.

Отже, експерти у справі вбивства Шеремета отримують звання «Фальсифікатор-2020». На другому місці пані Пінчук — вона отримала 32,4% голосів. Її колегу пані Сакун відзначили 9,7% опитаних.

Номінація «Псевдонауковець-2020»

Справжнє змагання розгорнулося серед прибічників різноманітних видів наукової маячні, апологетами яких стали такі висунуті на відзнаку кандидати:

• Іван Олександрович Святненко, співробітник Запорізького класичного приватного університету — за докторську дисертацію із соціології, яку попрікають тим, що вона містить мізогінні висловлювання.
• Владислав Володимирович Гончарук, академік НАНУ — за антинаукові твердження, викладені в публікації.
• Петро Олексійович Масляк, професор КНУ ім. Т. Шевченка — за антисемітські висловлювання, викладені в підручнику з географії для 8 класу.
• Андрій Іванович Авдєєнко — за поширення історичних міфів.

Проте саме академік НАНУ Гончарук став «переможцем». Його підтримали 37,9% тих, хто проголосував. Професора КНУ ім. Т. Шевченка Масляка відзначив 31% учасників голосування. На жаль, мізогінні тексти пана Святненка отримали лише 15,1% голосів, а поширення історичних міфів паном Авдєєнком — 16%.

Номінація «Токсичний ректор-2020/21»

Повну відповідальність за стан української університетської науки несуть ректори університетів. Серед них чимало яскравих особистостей, які словом і ділом підтримують недоброчесну поведінку. Нинішнього року з-поміж них удостоїлися номінації такі кандидати:

• Спілка ректорів вищих навчальних закладів — за підтримку призначення пана Шкарлета міністром освіти і науки України.
• Володимир Олександрович Онищенко, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» — за багаторічну політику порушення прав викладачів та студентів .
• Сергій Миколайович Шкарлет, ексректор Національного університету «Чернігівська політехніка» — за створення середовища для діяльності фабрики фальшивих дисертацій .
• Костянтин Михайлович Сухий, ректор Українського державного хіміко-технологічного університету — за порушення публікаційної етики.

«Переможцем» очікувано став колективний представник загону ректорів, зокрема Спілка ректорів вищих навчальних закладів. Країна з обуренням читала їхній заклик підтримати пана Шкарлета після викриття масштабного академічного плагіату в його роботах. Ректори виявили корпоративну солідарність щодо ректора Шкарлета. Тому не забарилася реакція наукової спільноти з 53,1% голосів. Інші місця розподілилися так: 28,7% голосів за ексректора Сергія Шкарлета, 14,7% — за Володимира Онищенка і 3,2% — за Костянтина Сухого.

Номінація «Мурзилка-2020»

Нагадаємо, що «мурзилками» називають «наукові» видання, які не гребують неякісними науковими публікаціями.

До переліку «мурзилок» цього разу потрапили такі видання:

• журнал «Образ» (за ред. Н. Сидоренко, О. Ткаченко; Сумський державний університет; Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка) — за практику розміщення публікацій, що містять, на думку активістів-дослідників, академічний плагіат;
• журнал «Економіка України» — за те, що редколегія відмовилася відкликати статті С. Шкарлета, які містили текстові запозичення;
• науково-теоретичний альманах «Грані» — за публікацію мізогінних матеріалів І.Святненка.

«Переможцем» у результаті голосування став журнал «Економіка України», заслуживши підтримку 54,4% опитаних. Конкурентів — журнал «Образ» та альманах «Грані» — підтримали відповідно 26,5 та 19,2% із тих, хто проголосував.

Номінація «Спец(з)рада-2020/2021»

Деякі спеціалізовані вчені ради «прославилися» на всю країну, зокрема мовиться про такі з них:

• Спеціалізована вчена рада Д 79.051.04 Національного університету «Чернігівська політехніка», де захищалося чимало науковців, котрих попрікають плагіатом (див. випадок 1, випадок 2, випадок 3, випадок 4).
• Спеціалізована вчена рада Д 26.891.02 з державного управління при Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України — за легітимацію отримання наукового ступеня Іллею Кивою.

З великим відривом цього року «перемогла» спецрада з державного управління при Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України. Її діяльність засудили 84,7% тих, хто проголосував.

Номінація «Скандал-2020/21»

Цією номінацією відзначаються події року, які викликали найбільше обурення та відразу наукової спільноти. На цьогорічну відзнаку номінувалися такі події:

• Призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України у ВРУ шляхом голосування з порушеннями 226 нардепів, попри спротив наукової спільноти.
• Обмін нагородами між Шкарлетом (міністром освіти і науки) та Онищенком (ректор НУ «Полтавська політехніка») за визначні досягнення в освіті та науці.
• Порада лікувати рак содою, розміщена в підручнику з хімії для 9 класу авторства М.Савчин. 
• Присудження нардепу Іллі Киві наукового ступеня кандидата наук з держуправління .

Найбільше, а саме 48,2%, учасників голосування за цю номінацію вирішили, що скандалом року стало присудження нардепові Іллі Киві наукового ступеня кандидата наук із держуправління. Менше підтримали скандал із призначенням Сергія Шкарлета міністром — 38,8%, пораду Марії Савчин в підручнику з хімії лікувати рак содою — 9% та обмін нагородами між очільниками паном Шкарлетом та паном Онищенком — 4%.

Номінація «Посіпака-2020»

Особливе неприйняття у справжніх науковців викликає підтримка практик недоброчесності у провладних структурах. Цього разу були номіновані такі кандидати:

• 226 народних депутатів, причетних до призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України;
• 13 членів спеціалізованої вченої ради Д 26.891.02 з державного управління при Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України — за присудження наукового ступеня кандидата наук з державного управління Іллі Киві;
• Голова Патронатної служби МОН Сергій Захарін, який, на думку науковців, веде політику публічного виправдання практик академічної недоброчесності.

З великим відривом «переможцями» стали 13 членів спеціалізованої вченої ради з державного управління при Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України за присудження наукового ступеня кандидата наук з державного управління Іллі Киві. Їм дісталося 57,1% голосів науковців. На другому місці 226 нардепів, які посприяли призначенню Сергія Шкарлета міністром освіти. За них проголосували 31,4% опитаних. 11,4% у негативному ключі відзначили поведінку пана Захаріна — голови Патронатної служби МОН.

Відзнака «Академічна негідність року» — це форма громадського зворотного зв’язку, призначена для захисту та розбудови освіти і науки в суспільстві на засадах академічної доброчесності.

Державні інституції поки лише проголошують абстрактні гасла про важливість академічної доброчесності, але ж навіть школярі бачать толерування недоброчесності та просування недоброчесних осіб. На жаль, поки що репутація не працює в Україні на підтримку академічної доброчесності. Тому громадськості доводиться говорити про це, навіть ризикуючи власною безпекою. Державні органи хочуть пафосних промов і мовчання про конкретних осіб та повної свободи недоброчесності під гучні декларації.