Директор директорату МОЗ називає важливу складову успіху медреформи

Невід'ємною частиною медичної реформи в Україні має бути освіта лікарів, вважає директор директорату медичних послуг МОЗ Оксана Сухорукова.

"Невід'ємною частиною реформи має бути освіта. Лікарів потрібно перенавчати. Вони самі мають займатися своєю самоосвітою. Так, у деяких наших лікарів на "первинці" не вистачає компетенції. Але навіть щоб з'ясувати, наскільки не вистачає, має бути запущена друга ланка", - пояснює вона в інтерв'ю ZN.UA.

За її словами, розглянути кожен окремий випадок – яке було зроблено призначення, як людину лікували – неможливо. Але є великі показники, за якими можна оцінити заклад. Наприклад, кількість направлень на "вторинку".

"Якщо в окремих лікарів або в лікарнях цей показник значно перевищує (або навпаки) середньостатистичне значення по країні, це привід звернути увагу. Або є недодіагностування, або лікар некомпетентний і одразу відправляє до вузького спеціаліста, або про такі направлення є домовленість", - наголосила Сухорукова.

Але для цього має запрацювати "вторинка", коли відслідкувати направлення лікаря "первинки" до вузького спеціаліста можна буде з допомогою електронних записів. На разі ж у відвертих розмовах лікарі розповідають, що приписок – 30%, показники прийомів, які потім ідуть у статистичні дані, було завищено в десять разів.

Тож коли запрацює "вторинка", можна буде виписати критерії і для "первинки", впевнена вона.

Відповідаючи на питання про бюджет медичної освіти, Сухорукова зазначила, що 72 мільярди гривень, призначені на ПМГ – це "інший бюджет". За словами директорки, фінансування медосвіти нині загальмувалося. Зокрема, застопорилося прийняття нормативних актів по інтернатурі.

"Застопорилося прийняття нормативних актів по інтернатурі. Від попереднього політичного керівництва вони дісталися в напівсирому вигляді. Півроку не відбувалося нічого, і тепер змінювати щось на 2020 рік уже пізно. Але є шанси прийняти положення про інтернатуру на 2021 рік, забезпечивши поступовий перехід до якіснішої післядипломної освіти", - зазначила вона.

Цим проєктом передбачався прозорий розподіл на інтернатуру за результатами єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Передбачалося, що студенти контрактної і бюджетної форм навчання при потраплянні в інтернатуру будуть у трудових відносинах із закладом, де проходитимуть клінічну базову інтернатуру, ставатимуть членами трудового колективу, працюватимуть під наглядом супервізорів і отримуватимуть зарплату.

"Це були основні плюси – зарплата для інтернів, прозорий розподіл на основі рейтингу і преференцій інтерна. Тобто не так, як вирішила якась комісія на основі закритого переліку місць", - розповіла Оксана Сухорукова.

Аби потрапити на вузьку і престижну спеціальність, студент мав вчитися протягом усіх шести років, і мати якомога вищі оцінки за екзамени. В електронній системі майбутній інтерн міг виставити умовно п'ять пріоритетних для себе місць, і, якщо претендентів з вищими балами немає, – потрапити на одне з бажаних місць. Це мала бути досить справедлива система.

Однак цього літа з інтернами можуть бути проблеми. У зв'язку з переходом до другого етапу реформування, мотивації у головних лікарів відкривати ставки для лікарів-інтернів буде менше.

"Але це не проблема реформи або програми медичних гарантій. Це проблема нормативного регулювання. Суми на зарплати інтернів і надбавки супервізорам у бюджеті було закладено, продумана також модель, яка, запустившись, спростила б ситуацію", - розповідає Сухорукова.

У МОЗ очікують, що місць для держзамовлення буде небагато. Цю ситуацію ще можна підкорегувати, дозволивши бюджетникам проходити інтернатуру за контрактом. Але проблеми це не вирішить.

"Реформа охорони здоров'я – це не тільки зміна фінансування. Це і реформа освіти. Все це має йти в комплексі. І нормативка – також. Однак освітні питання керівництвом ігнорувалися. Не було людини, відповідальної за освіту. Міністерка й сама не хотіла приймати рішень, і профільного заступника не призначила. Замикання ж усієї кореспонденції на очільниці міністерства дуже сповільнює роботу", - пояснює вона.

Що ж до проєкту безперервного професійного розвитку, гроші на цей напрямок виділено, запевняє очільниця директорату медичних послуг МОЗ. Ідея полягає в тому, щоб кожен лікар міг отримати на банківську картку близько двох тисяч гривень і витратити ці гроші на індивідуальне навчання там і на те, де сам вважає за потрібне. Але наприкінці року зобов'язаний пред'явити 50 балів безперервного професійного розвитку.

"Якщо пощастить, незабаром має бути затверджений Кабміном порядок використання коштів. Лікарю потрібно просто написати заяву в департамент охорони здоров'я, вказати номер банківської карти, куди йому будуть перераховані кошти. І все. Одна умова - лікар має бути внесений у реєстр медичних працівників НСЗУ. Для цього закладу охорони здоров'я потрібно приєднатися до електронної системи", - пояснює Сухорукова.

Водночас у директора є побоювання, що в світлі робочої комісії, ініційованої президентом для перегляду реформи, сили, які протягом останніх 30–40 років отримували кошти в рамках держзамовлення автоматично, спробують відкусити цей шматок державного пирога назад.

"Для монетизації виплат лікарям на БПР за їхнім вибором частину коштів було вилучено з пулу держзамовлення осередків післядипломної освіти. 50% лікарів комунальних і МОЗівських закладів отримують путівки в осередки післядипломної освіти за держзамовленням, а 50% - виплату. Причому лікарям ніхто не заважає витратити ці гроші в тих же закладах, якщо вони будуть пропонувати адекватні й змістовні заходи", - зазначає вона.

Однак академії хочуть принаймні змінити пропорції – 70–80% путівок і лише решта – виплати. Інакше їм доведеться реорганізовувати кафедри.

"Кажемо: "Ми – за демонополізацію ринку післядипломних освітніх послуг, переходьте на ринкові рейки. Будете пропонувати якісний контент, люди до вас прийдуть". А вони нам: "Це – геноцид медичної освіти, багато років все прекрасно працювало, віддайте гроші назад". На жаль, керівництво МОЗ вагається і відтягує прийняття рішення", - пояснює директор.

Крім цього, з 1 квітня виникне проблема з клінічними базами і університетськими клінікам. У кожного університету були окремі договори з його клінічними базами. На основі цих договорів головні лікарі дозволяли співробітникам кафедри працювати з пацієнтами у своїх відділеннях.

Однак такий підхід суперечить чинному законодавству: щоб надавати медичну допомогу, потрібно бути у трудових відносинах із закладом охорони здоров'я. Працівники кафедри здебільшого в таких відносинах із закладами охорони здоров'я не були.

"Зараз ми намагатимемося це впорядкувати, аби вони все-таки мали доступ до пацієнтів. Над цим усі посилено працюють. Але невідомо, чи вдасться це зробити до 1 квітня", - підсумовує Сухорукова.

Докладніше про те, чого чекати від другого етапу мед реформи в Україні, читайте в інтерв'ю Оксани Сухорукової для "Дзеркала тижня. Україна".