"За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), 95% номенклатури ОВТ закуповується в рамках державного оборонного замовлення (ДОЗ) без конкурентних процедур. Тому менеджери ЗОК, що вивчають можливості, роботи на українському ринку, відмовляються від ідеї інвестувати, оскільки їм пропонують неприйнятні форми співпраці. Наприклад, ЗОК болісно сприймають пропозиції щодо проектів, у яких 51-відсотковий пакет має належати українській державі. Викликає в західних партнерів здивування й те, що в Україні не заведено платити роялті розробникові ОВТ. Та й захист інвестицій - процес непередбачуваний. Ось основна причина того, що українські чиновники і політики все ще їздять світом із проханнями про військово-технічну допомогу замість пропонувати на взаємовигідних умовах спільні проекти з виробництва зброї. Для цього просто не створено умов", - йдеться у статті.
На думку Бадрака, усередині ж держава замість використовувати гнучкі можливості приватних компаній, притискає їх непосильним пресом умов.
Так, згідно з постановою КМУ №464 (ухваленою ще в часи прем'єрства Азарова), підприємства можуть при ціноутворенні ОВТ додати в прибуток 1% на закуплені комплектуючі, і не більше 15% на інші вузли виробу - і все це до оподаткування.
"Приміром, директор НВП "Атлон Авіа" Артем В'юнник (розробник і виробник БАК "Фурія") каже, що при поставках партії БАК Міноборони України в 2015 р. прибуток становив 2,8%, а податки - 5%. Держава робить економічно невигідним співробітництво з ним у сфері поставок ОВТ", - наголошує автор.
За його словами, сумнівними в таких умовах для приватників стають і ініціативи у сфері розробок нових і модернізації наявних ОВТ.
"Ось досить цікавий епізод з життя ОПК, насправді типовий в умовах "ручного" управління сектором безпеки. Мова про те, що ПАТ "АвтоКрАЗ" у серпні ц.р. відкрито звинуватило радника президента Юрія Бірюкова в лобіюванні інтересів фірми бізнес-партнера Порошенка - заступника секретаря РНБОУ Олега Гладковського. (Бірюков, зокрема, наполягав на низькій якості продукції та зриві термінів поставок автомобілів для Міноборони, що "АвтоКрАЗ" пов'язав із запланованою закупівлею для армії автомобілів корпорації "Богдан".) До речі, в Україні вже більше десятка модифікацій військових автомобілів, а про уніфікацію ніхто досі й не згадав. Схожий приклад - реакція ДК "Укроборонпром" на створення на ПАТ "Мотор Січ" виробничої лінії редукторів. За свідченням одного з менеджерів підприємства, замість підтримати створення замкненого циклу виробництва вертольотів у концерні вирішили… створити дублююче виробництво цих же редукторів на одному з держпідприємств", - йдеться у статті.
"Загалом же, керівники приватних підприємств свідчать: для закупівлі іноземних ОВТ у МОУ досить подати офіційний "інвойс", і "відомству все одно, яка вартість, коли є рішення закуповувати ОВТ". Якщо ж ідеться про закупівлю вітчизняних ОВТ, негайно починається низка нескінченних перевірок, супроводу, приймань…", - йдеться у статті.
Нагадаємо, підприємства ДК "Укроборонпром" виявилися великими клієнтами фірм, що мають ознаки фіктивності. Схема цих операцій досить нехитра: проведення віртуальних закупівель неіснуючих товарів і комплектуючих - в ній рухаються тільки папери і гроші, пише в своїй статті для DT.UA Дмитро Менделєєв.
Детальніше про закупівлі ОВТ читайте у статті Валентина Бадрака "Оборонно-Потьомкінський Комплекс, або Про особливості переозброєння нашої армії" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".