Через недосконалість ProZorro українські науковці змушені повертати мільйони грантових грошей

Наприкінці грудня ДП «Прозорро» відзвітувало, що завдяки електронним торгам на ProZorro у 2020 році державі вдалося заощадити 43,5 млрд грн, зокрема, 1,7 мільярда – завдяки зниженню порогу обов’язкових закупівель до 50 тисяч.

Однак українській науці такі «покращення» коштували дуже дорого – аж до повернення мільйонних сум у Держбюджет наприкінці року, пише старший науковий співробітник Інституту біології клітини НАНУ Ростислав Панчук.

«Починаючи з 2015 року, Україну регулярно стрясали скандали, пов’язані саме з оборудками в Prozorro , де спочатку вигравала пропозиція з найнижчою ціною, зате потім, в ході уточнення умов договору, випадково «намальовувалися» цікаві додаткові угоди, де ціна товару різко зростала, перевищуючи всі можливі і неможливі рівні. То де тут економія?», - запитується науковець.

А наукова сфера, до того ж, має надто багато специфік, які неможливо усунути ніякими активістськими покращеннями. Зокрема, абсолютна більшість усіх реактивів, необхідних для досліджень в галузях природничих наук, імпортується з-за кордону, і їхня ціна напряму залежить від сезонних курсових коливань євро до гривні.

За словами Панчука, вітчизняні грантодавці дуже люблять виділити кошти в кінці жовтня, а вже 15 грудня вимагати від виконавців фінансового та наукового звіту. Як за ці 1,5 місяця спланувати експерименти, закупити та витратити до останньої краплі усі реактиви та ще й випустити кілька статей в міжнародних журналах – про це бюрократи не замислюються.

«Улюблений «хіт сезону» в автора – це дзвінок з Міністерства освіти 10 грудня з невинним питанням «ми вам збільшуємо суму фінансування по проекту вдвічі, але чи встигнете ви освоїти додаткові 100 000 грн до кінця цього року?»»,  - додає науковець.

Автор вважає, що українські науковці навчаться співіснувати з Prozorro так само, як людство – з коронавірусом. Однак сподіваються на спрощення закупівель імпортних реактивів та обладнання для наукових установ і ефективне відсіювання недобросовісних постачальників, що для наукової сфери є критично важливим.

Нині ж чарівна фраза «відповідає усім технічним вимогам Замовника» дозволяє ділкам продати науковій установі товар невідомої якості і чистоти, просто поставивши на аукціоні на 200 грн нижчу ціну, ніж у дистриб’юторів всесвітньовідомих виробників хімічної продукції.

А оскаржити неякісну продукцію недобросовісного постачальника у Prozorro неможливо. Як і наслідки, до чого призвело її використання.

«І єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є відволікання науковця від власної роботи та підготовка цих технічних вимог до предмету закупівлі власноруч – з чітким поясненням того, що йому потрібен реактив найвищої якості саме від виробника №1 у даній категорії для використання у такому-то і такому-то дослідах. Інакше вартісний експеримент, для якого з миру по нитці зібрали найкращі прилади, реактиви та клітинні лінії – просто провалиться через економію на сірниках», - зазначає Панчук.

Втім, якщо науковий керівник проєкту та основні виконавці тільки і зайняті тим, що оформляють тендерну документацію та уважно контролюють весь процес закупівель – щоб коректно і вчасно витратити всі кошти, то хто ж тоді виконуватиме власне наукові дослідження по проектах? Риторичне запитання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У ProZorro підрахували заощаджені кошти платників податків

Як електронна система ProZorro шкодить науковим дослідженням, і чому науковцям не вдається вчасно закупити через неї реактиви та обладнання на чесно виграні гранти, читайте у статті Ростислава Панчука «Непрозоре ProZorro» у ZN.UA.