Брусилівська громада на Житомирщині є прикладом того, як успішно можна впоратися з прийняттям переселенців без залучення центральної влади. Як зараз працює господарство у невеличкій громаді, де зареєстровано 2,5 тисячі переселенців, розповів її голова Володимир Габенець, з яким поговорила Ірина Латиш в рамках спільного проєкту ЧЕСНО та ZN.UA.
«Ми стукали в ці двері, але поки що ні. Європою визнано лише шість безпечних регіонів України на Заході, і підприємці мотивовані перевозити свій бізнес туди. З цим досить складно. У нас є багато землі під сільське господарство, ми могли б запропонувати свої території для подальшого розвитку», – відповів Габенець на питання про те, чи є підприємства, які перевезли свій бізнес до Брусилова.
Що стосується шкіл, то 1 вересня офлайн пішли навчатися 55 дітей переселенців. При цьому попри облаштовані там бомбосховища дехто з дітей навчається дистанційно. Загалом же в громаді зареєстровано близько 200 дітей переселенців.
За словами Габенця, люди, які втікали від війни і оселилися в Брусилівській громаді, інтегруються по-різному. За його словами, ще потрібно довго вчитися, бо люди є різні.
«Є люди зі стресом, є з травмами. Багато їх хочуть повернутися, але їм немає куди. Маємо ідею, щоб у таких невеличких громадах, як наша, де є вже готова інфраструктура, з допомогою держави будували нове житло для таких людей. Це було б легше, ніж відбудовувати ті міста, які повністю знищені та ще й досі в тимчасовій окупації. Тут уже готові всі комунікації, газифікація, це б зменшило фінансовий тиск на бюджет усієї країни», – зазначив Габенець.
За його словами, громада під такі потреби виділила гектар землі. Габенець запевнив, що інфраструктура громади витримає додаткове навантаження, адже змогла витримати його у перші місяці повномасштабного вторгнення. Однак досі лишається проблема з працевлаштуванням людей.
Володимир Габенець також розповів, як саме його невеликій громаді вдається успішно справлятися із ситуацією з ВПО. Брусилів на Житомирщині вже вдруге переживає хвилю переселенців. Перша відбулася після аварії на Чорнобильській АЕС, а друга – у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ.