Більше половини дітей, котрі потрапляють до українських будинків дитини цілком здоровими, без індивідуальної турботи й піклування починають відставати в розвитку, свідчать дані дослідження благодійної організації «Надія і житло для дітей».
Фахівці дослідили стан 415 вихованців будинків дитини у Полтавській, Херсонській і Дніпропетровській областях і дійшли висновку, що 70% відстають у розвитку.
«Ранній період – час величезних можливостей, які дитина може втратити назавжди, якщо не отримує любові та індивідуального піклування, які так необхідні їй для виживання і розвитку», - каже директорка регіонального офісу МБО «Надія і житло для дітей» Галина Постолюк.
Дослідження у сфері нейронаук доводять, що на формування мозку впливають не лише генетичні фактори, але й життєвий досвід та середовище, в якому зростає дитина. Це і правильне харчування, і відчуття безпеки, важливі для раннього віку ігри, а також адекватна комунікація.
А в будинку дитини ніхто з персоналу не в змозі замінити дитині маму і дати їй такі важливі речі, як тактильна близькість, турбота чи емоційний контакт. Саме через це малюки починають відставати у розвитку.
Дослідження також виявило, що 68% дітей мали невідповідне їхнім потребам і стану здоров’я харчування. У більшості випадків діагноз «білково-енергетична недостатність» не був встановлений і необхідну корекцію харчування дитині не проводили. Відтак, 58,6% дітей мають затримку росту, 20,2% - низьку масу тіла.
За даними медичної документації будинків дитини, діагноз «здоровий» був лише у 3,4% дітей. Але аналіз виявив у дітей «міфічні» діагнози, у деяких випадках – неповну інформацію щодо медичного стану, особливо це стосується неврологічних діагнозів.
«Загалом виявилось, що кількість здорових дітей сягала 67,6%і вони мали лише затримки у розвитку через середовище в якому перебували», - підсумовується у дослідженні.
Від перших років життя дитини залежать її майбутні успішність, здоров’я, продуктивність праці. Саме тому багато країн (Румунія, Польща, Литва, Латвія, Грузія та ін.) відмовляються від практики влаштування маленьких дітей до будь-яких закладів.
В Україні, на жаль, щодо цього кардинальних зрушень не відбулося. Як змусити систему працювати на дитину, а не на чиновників, читайте у статті Галини Постолюк «Під маскою турботи» у ZN.UA.