У період з 1989 по 1994 роки компанія DISTurbance and reCOLonization (DISCOL) провела експеримент, в ході якого оцінювалася ефективність глибоководного видобутку цінних порід, багатих металами, такими як мідь, нікель і кобальт, які необхідні для акумуляторів електромобілів і не тільки.
Для того, щоб дістатися до цінних порід з морського дна знімали верхній шар відкладень, що вплинуло на глибоководні екосистеми. Особливо страждали мікроорганізми, які живуть у донних відкладах океану і є частиною харчового ланцюга в океані.
У 2015 році еколог Тобіас Воннахме, в даний час працює в Арктичному університеті Норвегії у Тромсе, і його колеги порівняли склад дна, розореного 26 років тому і лише місяць тому.
Мікроорганізмів на місці, що розрили нещодавно, виявилося приблизно на 50% менше, ніж на незайманих ділянках дна. Біля Перу, де дно було розорене 26 років тому, мікроорганізмів виявилося менше на 30%.
Вчені відзначають, що через повільне накопичення відкладень в глибоководних районах на їхнє відновлення після видобутку копалин потрібно більше 50 років. Отже, копати морське дно не варто.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вченим з Токійського університету вдалося пробурити дно Тихого океану і витягти базальтові породи, які залягають під ним. В їхніх тріщинах виявилася напрочуд багата мікрофлора.