Смерть Олександра Македонського у 323 році настала через 10 днів лихоманки. На даний момент вчені запропонували декілька пояснень його смерті: зараження малярією, лихоманкою Західного Нілу або отруєння отруйним морозником або зіллям на основі білої чемериці. Разом з тим, жодна з цих версій не була доведена, а дослідники по-різному тлумачать історичні документи.
Тепер же Хол запропонувала ще одну версію, згідно з якою смерть настала внаслідок синдрому Гійєна-Барре, гострої аутоімунної запальної полінейропатії (множинне ураження периферичних нервів). У більшості пацієнтів реєструють ознаки інфекції шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів.
Вчена звернула увагу на це захворювання, оскільки тіло Олександра Македонського не демонструвало ознак гниття протягом шести днів після смерті. Крім того, захворювання не виключає інших факторів, таких як підвищена температура, біль у животі і прогресуючий параліч. Вона вважає, що хвороба почалася з Campylobacter pylori інфекції, яка характерна для СГБ і відома своїм широким розповсюдженням в той час.
Хол також зазначає, що раніше діагностування смерті ґрунтувалось на наявності або відсутності дихання, але не пульсу. Якщо врахувати параліч і знижену потребу в кисні, то здається цілком вірогідним, що його дихання могло стати практично непомітним. Звідси вона робить висновок, що полководця вважали мертвим раніше часу. На думку дослідниці, смерть Олександра Македонського наступила на шість днів пізніше, ніж вважалося раніше.
Раніше генетики з Левенского католицького університету розкрили таємницю загибелі короля Бельгії Альберта І. Дослідники підтвердили, що кров, яка була знайдена на місці загибелі Альберта І, дійсно належала монарху.