Вчені зі США вивчили бульбашки повітря, знайдені в «блакитному льоду» зі Східної Антарктиди, і з'ясували, що останні 0,8 мільйона років концентрація кисню на Землі падає. Як повідомляє Naked science, аж до останніх 250 років концентрація вуглекислого газу також залишалася нижчою, ніж мільйон років тому.
За словами дослідників, вміст кисню в «блакитному льоду» після 0,8 мільйона років знижувався на 1,02% за мільйон років. Раніше ж цього терміну жодної статистично значущої зміни у його концентрації не спостерігалося. Зазначається, що 0,8 мільйона років тому тому середня температура на Землі помітно впала, а льодовикові періоди почали носити все більш затяжний характер, ніж раніше. На думку вчених, причиною падіння рівня кисню у ці 800 тисяч років могла бути біосфера.
У льодовикові періоди вироблення кисню неминуче падає, оскільки на планеті знижується фотосинтез. Але таке скорочення не може бути надто великим в одиницю часу. Чим менше кисню виділяють рослини, тим менше його споживають тварини та самі рослини. Максимально можливе падіння концентрації кисню з біогенних причин, згідно з низкою інших робіт, — 0,1% за той самий мільйон років, тобто в десяток разів більше.
Є й інший чинник, який заважає повірити, що причиною падіння концентрації кисню стали проблеми біосфери. Якщо біогенне вироблення кисню знижується, вуглекислого газу в атмосфері має ставати більше, але нічого подібного не спостерігалося.
Пухирці повітря з «блакитного льоду» вказали на те, що споживання атмосферного кисню в останній мільйон років приблизно на 2% перевищувало його надходження з фотосинтезом з інших джерел. Це значна цифра, а отже, і процес, що лежить в основі цього, має бути масштабним.
Залишається відкритим питання про те, куди міг подітися цей кисень. Теоретично, поглинути частину газу могло охолодження океанів в епоху заледеніння. Чим холодніша вода, тим краще в ній розчиняються гази. Останній мільйон років – досить холодний за мірками Землі, отже, ця теорія виглядає правдоподібною. Водночас підтвердити її досить важко через відсутність вимірювань температури океану за останній мільйон років.
Інше можливе пояснення - різке підвищення темпів оголення гірських порід, що містять залізо. По-перше, заледеніння останнього мільйона років вели до падіння рівня моря на величину до 100 метрів і більше. При цьому оголювалися великі площі, раніше вкриті водою. У воді розчиненого кисню мало, тому залізовмісні мінерали на морському дні не могли активно його зв'язувати. Але після відступу моря процес цей пішов досить швидко. По-друге, гірські льодовики при наступі і відступі серйозно оголюють гірські породи від шарів, що їх покривають. Там теж чимало матеріалів, що містять залізо, які здатні активно окислюватися в міжльодовикові періоди, після того, як їх перестає покривати лід.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше Світова метеорологічна організація (ВМО) офіційно зареєструвала новий температурний рекорд в Арктиці. У червні минулого року температура у російському місті Верхоянську досягла 38 градусів Цельсія. Ця температура була зареєстрована під час виняткової та тривалої сибірської хвилі тепла.