У ході дослідження вчені проаналізували геноми семи стародавніх жителів Північної Африки. Останки представників іберо-мавританської культури були знайдені в печері Тафоралт на півночі Марокко. Вони жили приблизно 15-13,9 тисяч років тому. Археологи ще в 1950-х роках знайшли тут скелети як мінімум 35 осіб. Тепер палеогенетикам вдалося виділити найдавнішу на сьогоднішній день африканську ДНК з останків семи осіб і у всіх семи відсеквенувати мітохондріальний геном, а в п'яти випадках - і ядерний.
Представники іберо-мавританської культури виявилися генетично зовсім не схожі на палеоєвропейців. Їхні геноми на третину відповідали ДНК африканців, генетично близьких до сучасних хадза з Танзанії і жителів Західної Африки, і на дві третини - жителям Близького Сходу, носіям натуфійської культури, яка існувала приблизно 12,5-9,5 тисяч років тому. При цьому, хоча іберо-мавританці жили до натуфійців, вони не були їхніми предками. Швидше за все, і ті, і інші походять від невідомого народу, що населяв Північну Африку або Левант більше 15 тисяч років тому.
Раніше вчені прослідковували геном давнього африканця і з'ясували, що в геномі жителів континенту присутнє набагато більше євразійського, ніж вважалося раніше. Причиною цього стала таємнича поворотна міграція з Євразії в Африку, яка сталася приблизно за тисячу років до нашої ери.