Головну увагу автори зосередили на алкеноні, кетоні, який виробляють крихітні морські водорості Prymnesiophyceae, що входять у фітопланктон. Їхня чисельність змінюється в залежності від температури поверхневих шарів води, що дозволило простежити динаміку клімату протягом останніх 200 тисяч років, з кроком 1600 років.
Паралельно вчені розглядали вміст у зразках сполук, які покривають листя рослин суші. Разом з опалим листям вони в кінцевому підсумку виявляються в морі – і в осадових породах на дні. Склад цих сполук визначається вологістю року, протягом якого відбувалося зростання листа.
Виявилося, що між 130 і 80 тисячами років тому на північному сході Африки було тепло і волого. Люди поширювалися і закріплювалися по всій півночі континенту, тоді ще більш "зеленою". Однак між 75 і 55 тисячами років тому клімат різко змінився, став більш холодним і посушливим. Рослинність, а з нею і тваринний світ, стали скорочуватися – цей період співпадає з одним із ключових виходів людства зі своєї африканської прабатьківщини.
Раніше вчені прослідковували геном давнього африканця і з'ясували, що в геномі жителів континенту присутнє набагато більше євразійського, ніж вважалося раніше. Причиною цього стала таємнича поворотна міграція з Євразії в Африку, яка сталася приблизно за тисячу років до нашої ери.