Дослідники припустили, що чумна паличка Yersinia pestis здатна використовувати амебу як резервуар, що дозволяє їй поширюватися. Вчені виростили і перемішали колонії трьох найнебезпечніших штамів чумної палички і колонію Acanthamoeba castellanii – ґрунтових амеб. Потім у пробірку було додано речовину, що вбиває чумну паличку, але бактерії, навіть незважаючи на це, вижили. Як виявилося, вони "ховаються" в амебах, вичікуючи слушної нагоди. При цьому Yersinia pestis застосовує спеціальний білок, який дає амебі сигнал не їсти її. При видаленні гена, відповідального за виробництво даного білка, Yersinia pestis стала розчинятися в амебі при її поглинанні.
На думку вчених, такий симбіоз амеб і бактерій може пояснити як вбивчий характер епідемії давнини, так і відсутність позитивних досягнень у питанні повного знищення чуми в наші дні.
Раніше вчені встановили, що перша пандемія чуми була на Землі ще в V-IV тисячолітті до нашої ери. В ході досліджень було виявлено, що сім чоловік були заражені чумною паличкою. Упорядкувавши геном чумних паличок, вчені прийшли до висновку, що шість найдавніших з них не були схожі на середньовічну бубонну чуму, звану "чорною смертю": у даних бактерій були відсутні гени pla і ymt, що грають ключову роль у поширенні чуми.