Вчені з NASA, грунтуючись на знімках космічного апарату New Horizons, припустили, що супутник Плутона Харон у минулому мав підземний океан, який в результаті замерзання значно "розтягнув і надломив" поверхню супутника, повідомляється на сайті агентства.
Частина поверхні Харона є системою тектонічних розломів: гірських хребтів, обривів і долин, останні сягають у глибину 6,5 км. Вчені NASA жартома порівняли формування поверхні Харона з процесом перетворення героя коміксів і фільмів Брюса Беннера у Халка, коли в процесі трансформації на тілі фізика рвалася сорочка.
На поверхні Харона існує шар водного льоду. Вчені вважають, що, коли супутник Плутона був молодий, температура на його поверхні внаслідок розпаду радіоактивних елементів була достатньою для того, щоб цей лід розтанув, і вода просочилася під поверхню Харона. Проте з часом Харон охолов, і вода під його поверхнею перетворилася в лід.
New Horizons - автоматична міжпланетна станція NASA, запущена в рамках програми "Нові рубежі" (New Frontiers) і призначена для вивчення Плутона і його природного супутника Харона.
Запуск було здійснено 19 січня 2006 року, з прольотом Юпітера (і гравітаційним маневром в його полі тяжіння) у 2007 році і Плутону - в 2015 році. Повна місія станції New Horizons розрахована на 15-17 років.
Станція New Horizons максимально наблизилася до Плутона (12,5 тисяч км) 14 липня 2015 року в 14:50 за київським часом. Космічний апарат протягом 30 хвилин повинен був провести близько 150 наукових вимірювань. Однак існувала ймовірність, яка дорівнює 0,01%, що New Horizons може бути втрачено через зіткнення з частинками космічного пилу і великими тілами. Після прийняття "дзвінка" від міжпланетної станції, вчені переконалися в успішному виконанні нею своєї головної місії.
Очікується, що в 2019 році станція досягне планетоїда 2014 MU69 – об'єкта в поясі Койпера, обраного в якості можливої нової цілі для New Horizons.