Ізраїльський історик і футуролог Юваль Най Харарі заявив, що в найближчі 100 років людство може повністю змінитися. І станеться це через швидкий розвиток біотехнологій.

Крім того, Харарі вважає, що зараз людство переживає критичне десятиліття, в ході якого воно має зробити вибір, який вплине на подальший розвиток. Цитати з розмови з науковцем наводить видання The Telegraph.

За словами Харарі, інтерес становлять не самі зміни, а швидкість, з якою вони відбуваються, оскільки це трапляється «так швидко, що ми більше не можемо пророкувати щось далі, ніж на 10-20 років». Історично, «єдина річ, яка не змінилася, це саме людство. Анатомічно і емоційно ми ті самі тварини, якими були в кам'яній добі. Але біотехнології – здатність змінювати наше тіло – можуть змінити це; через 100 років ми можемо змінитись до невпізнання». Тому трансдебати викликають такі емоційні реакції, оскільки вони виступають як провісник трансгуманізму.

Трансгуманізм, серед іншого, припускає використання технологій не тільки для покращення та продовження людського життя, але й для злиття людини та машини, створюючи істоту, чиї здібності значно перевершують наші власні.

"Це буде зміною століття: зміниться саме людство", - вважає Харарі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Харарі та Брегман оцінили перехід освіти в онлайн

Про вплив пандемії COVID-19 та критичне десятиліття

Харарі вже зазначав, що пандемія коронавірусу не матиме довгострокових наслідків для людства. Так, він вважає, що «ми залишимося тими ж соціальними тваринами, якими були, ми так само любимо соціальні контакти, так само приходимо до друзів і родичів».

Але він вважає, що COVID-19 став "важливим тестом для громадянства". Сам вчений є прихильником глобального співробітництва і водночас націоналізму.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.

«Дехто вважає, що націоналізм – це ненавидіти чужинців, але це зовсім не так. Націоналізм – це любити своїх співвітчизників та піклуватися про них. Є безліч ситуацій, в яких вам як справжньому патріоту потрібно співпрацювати з іноземцями. Вакцина – один із таких прикладів: «патріотичний» варіант міг полягати в тому, щоб кожна нація чекала на розробку власного препарату, але це було б не націоналізмом, це було б божевіллям. Тому я не думаю, що є якась суперечність між глобалізмом та націоналізмом».

Харарі вважає, що найкращим прикладом глобального співробітництва є американська корпорація Pfizer, вакцина якої була розроблена німецькою компанією, заснованою турецьким іммігрантом. Але майже через два роки з початку глобальної кризи людство все ще не має глобального плану дій.

За словами Харарі, поки такі країни, як Ізраїль та Британія, вакцинували більшу частину населення, вірус поширюється в інших і мутує. В результаті можуть з'явитися варіанти, які зможуть обійти існуючі вакцини та стати більш смертоносними. Безпека людства залежить від подолання цієї проблеми на глобальному рівні.

Вчений також вважає, що людство не має єдиного шляху виходу з пандемії. У той час, як багаті країни, сектори економіки та корпорації вже зараз переживають піднесення, для інших пандемія може закінчитися «повним крахом».

Водночас, «ще рано говорити про те, як люди реагуватимуть після того, як пандемія закінчиться. Вона могла б змусити людей усвідомити те, наскільки ми взаємозалежні, що призвело б до кращої співпраці з інших проблем, наприклад змін клімату, але може призвести і до протилежного результату - гіпернаціоналізму».

"Ми маємо зосередитись на тому, який вибір ми хочемо зробити, а не на детермінованому результаті. Ще не пізно створити дуже хороший світ. Це критичне десятиліття, десятиліття вибору", - зазначив Харарі.