Геймдизайнерка розповіла, з якими морально-етичними дилемами стикаються розробники відеоігор про війну в Україні

Із початком повномасштабної війни в українській індустрії комп'ютерних ігор з'явилась величезна кількість нових проєктів на теми, пов'язані з війною, окупацією та іншими трагічними сторінками української історії. Але при цьому нові ігрові проєкти стикаються з чисельними морально-етичними дилемами, пише геймдизайнерка Катерина Щоткіна в статті “Це вам не іграшки“.

Зокрема, заради зниження рейтингу і уникнення зайвого хейту, реальність в іграх іноді виявляється штучно “загладженою”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Бачиш, мамо, ці відеоігри все ж таки були корисними»: український оператор FPV-дрона

“Ситуація виявляється парадоксальною: творці ігор виходили до людей, щоб показати їм правду, апелювати до співчуття, до людського в людині, але ховають від них все те, що є воістину нелюдським. Щоб не злякати”, - зазначає експертка.

Із наявністю етичних проблем при розробці подібних ігор погоджується і співзасновник STELLARIUM.gaming та керівник проекту Famine Way (комп'ютерна гра про виживання в часи Голодомору) Матвій Amadeo.

“Коли українська команда робить гру на українську тему — нехай навіть ця гра адресована насамперед закордонній аудиторії — розробники повинні розуміти, що найсуворіші та найголовніші їхні критики — співвітчизники. Їхні вимоги до твого продукту будуть дуже високі, і ти постійно відчуватимеш тиск з боку внутрішніх критиків", — розповідає розробник.

Він також наголошує, що ще одним викликом є  етичний кордон, через який ти не повинен переступати.

"Так як сталося, наприклад, із проектом Glory to the Heroes — гра про нинішню війну, де розробники хотіли дати можливість гравцеві пограти за російські війська. На мою думку, це вихід за межі адекватності", - додає Amadeo.

Крім вікових обмежень та небезпеки (вірніше, неминучості) отримати хвилю хейту за "торгівлю кров'ю", пише Щоткіна, можна додати ще одну причину, через яку український геймдев підходить до чутливих тем із великою обережністю: він має справу з власними травмами, і поки що тільки шукає спосіб гейміфікувати їх так, щоб було і дієво, і нефальшиво.

Раніше видання  The New York Times повідомляло, що російська воєнна пропаганда почала активно поширюватися у популярних відеоіграх.