Зірка V883 Orionis розташовується на відстані 1300 світлових років від Землі. На даний момент вона переживає так званий спалах типу FU Оріона – раптове збільшення яскравості через розривний потік матеріалу, що протікає від протопланетного диска до зірки. Це дозволило дослідникам за допомогою телескопа ALMA помітити в околицях зірки п'ять складних органічних молекул.
У протопланетних дисках молодих зірок в льодах навколо частинок пилу розміром в мікрометр заморожені різноманітні молекули. Раптовий спалах V883 Orionis розігріває диск і сублімує лід, який у підсумку випускає молекули в газ. Та область диска, в якій температура досягає температури сублімації молекул, називається "сніговою лінією".
Дослідникам вдалося помітити і проаналізувати відразу п'ять складних органічних молекул: метанол (CH3OH), ацетон (CH3COCH3), ацетонітрил (ch 3 cn), ацетальдегід (CH3CHO) і метилформіат (CH3OCHO). Астрономи також отримали просторове поширення метанолу і ацетальдегіду. Вчені відзначають, що молекули поширені в кільцеподібній структурі радіусом близько 60 астрономічних одиниць, що вдвічі більше орбіти Нептуна.
Раніше астрономи помітили, що невелика галактика, розташована в групі Скульптор, поступово руйнується гравітаційним впливом гігантської галактики, розташованої по сусідству з нею. Виявлена галактика належить до типу карликових сфероїдальних галактик, але, на відміну від інших подібних галактик, вона має витягнуту форму, спрямовану в бік NGC 253. Така форма галактики може вказувати на те, що на неї діє гравітаційний вплив більшої галактики, який сильніше діє на ближній бік.