Підтримати
Нещодавно описані скам'янілості з південного заходу Катару доводять, що давні морські корови формували луки морської трави в Перській затоці понад 20 мільйонів років тому. Команда вчених зі Смітсонівського інституту та Музею Катару представила новий вид – Salwasiren qatarensis, який виявився мініатюрним родичем сучасних дюгонів, передає Phys.
Скам’янілості з Аль-Мазхабії показують, що ранньоміоценові морські корови паслися на густих заростях морської трави, формуючи морське дно так, як це роблять сучасні дюгоні. За оцінками дослідників, опублікованими в журналі PeerJ, саме цей вид, вагою близько 113 кілограмів, був одним із найменших серед відомих представників групи. Водночас у регіоні збереглося понад 170 місць із кістками морських корів – найбільше таке скупчення у світі.
“Ми виявили далекого родича дюгонів у скелях менш ніж за 16 кілометрів від затоки з луками морської трави, які сьогодні є їхнім основним середовищем існування”, – розповів куратор відділу викопних морських ссавців у Національному музеї природної історії Ніколас Паєнсон. За його словами, ця частина світу була осередком морських корів останні 21 мільйон років.
Своєю кремезною статурою та загнутою вниз мордою давні тварини нагадували сучасних дюгонів, однак зберігали кістки задніх кінцівок, втрачені у більш пізніх представників. Дослідники також зазначають, що стародавні морські корови мали прямішу морду та менші бивні. Новий вид отримав назву Salwasiren qatarensis – на честь затоки Салва та країни, де знайшли рештки.
За словами Ферхана Сакала з Музею Катару, регіональні породи зберегли ключові дані про давні екосистеми. Вони можуть допомогти зрозуміти стійкість морських трав до кліматичних змін.
“Якщо ми зможемо дізнатися з минулих записів, як спільноти морських трав пережили кліматичний стрес чи інші серйозні порушення, ми могли б поставити цілі для кращого майбутнього Перської затоки”, – зазначив Сакала.
Аль-Мазхабія відома як одне з найкраще збережених місць викопних кісток морських корів. Перші знахідки описали ще у 1970-х роках, коли геологи сприйняли їх за рештки рептилій.
Лише згодом стало ясно, що йдеться про винятково багате кладовище морських корів. За словами Сакала, місцеві фахівці називали регіон “кладовищем дюгонів” задовго до того, як масштаб кістяного пласта став очевидним.
У ході розкопок 2023 року команда встановила, що 21 мільйон років тому ця територія була мілководним морем, населеним акулами, рибами, давніми дельфінами та морськими черепахами. На думку Паєнсона, щільність кістяного пласта свідчить, що Salwasiren qatarensis відігравав роль екосистемного інженера, аналогічну ролі сучасних дюгонів. Дослідники також не виключають, що в регіоні мешкали й інші види морських корів.
Команда планує домогтися надання Аль-Мазхабії статусу об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Представники Музею Катару наголошують, що дюгоні становлять важливу частину регіональної культурної та природної спадщини, яка сягає далеко в геологічне минуле.
“Найважливішою частиною нашої співпраці є забезпечення найкращого можливого захисту та управління цими об’єктами, щоб ми могли зберегти їх для майбутніх поколінь”, – підкреслив Сакал.
Щоб зробити відкриття доступними, команда у співпраці зі Смітсонівським інститутом створила цифрові 3D-моделі скам’янілостей, доступні на платформі Smithsonian Voyager. Матеріали включають моделі черепа, хребців, зуба та інших елементів скелета нового виду, а також 3D-тур, який демонструє процес розкопок.
Нещодавно дослідження зубної емалі стародавніх “пекельних свиней”, що жили 30 мільйонів років тому, виявило суттєві відмінності у харчовій поведінці різних видів. Науковці встановили, що великі особини були здатні трощити кістки подібно до сучасних левів та гієн.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google