«ЗОЛОТИЙ ТЕЛЕЦЬ» У СІМЕЙНОМУ ЧОВНІ

Один приятель запитує в іншого: «Цікаво, чому на старість у чоловіків на чолі з’являються горизонтальні зморшки, а в жінок — вертикальні?» — «А тому, — відповідає той, — що коли чоловік приходить додому, дружина, насупивши брови, запитує: «Де зарплата?!», — чоловік, здивовано піднявши брови, запитує у відповідь: «Яка зарплата?». Це, звісно ж, анекдот. Тим часом сварки, що виникають на грунті грошей, у багатьох сім’ях розпалюються далеко не на жарт.

Психологи давно помітили, що найбурхливіші скандали спалахують саме через гроші, особливо якщо сімейний бюджет невеликий. Більше того, як думає американський сімейний психолог С.Форвард, явні або приховані розбіжності з приводу грошей лежать в основі двох третин розлучень. 93% чоловіків, опитаних під час дослідження, заявили, що принципово не згодні з тим, як їхні дружини витрачають гроші. Водночас претензії в сфері сексуального життя висловив лише кожний другий. Причина, запевняє пан Форвард, корениться в різному погляді статей на предмет суперечки. Для жінок гроші — усього лише папери, за які можна придбати ті чи інші товари й послуги. Для чоловіків вони — символ успіху, показник певного місця в житті.

Досить цікавими в цьому плані є результати опитування покупців до і після походу у великі супермаркети в різних країнах Європи та США. Як виявилося, чоловіки витрачають у 1,5 разу менше, аніж планували із самого початку, а жінки — у 2,5 разу більше, аніж мали намір. До того ж останні проводять у магазинах удвічі більше від запланованого часу.

Те ж і в питаннях заощаджень. Це показали недавні дослідження матеріального становища чоловіків і жінок віком від 30 до 50 років, проведені в Парижі, Лондоні та Нью-Йорку. Хоча середній дохід сильної статі лише в півтора разу перевищував доходи слабкого, заощаджень у перших виявилося в 24 (!) рази більше, аніж у других. При вивченні малого та середнього бізнесу в США з’ясувалося, що жінки-підприємці основну частину прибутку вкладають у бізнес, чоловіки ж — кладуть на рахунок у банку або зберігають удома. До того ж на підприємствах і фірмах, якими володіють жінки, зарплата працівників на 17% вища, аніж на підприємствах, якими володіють чоловіки. Звісно, якщо провести аналогічні дослідження в Україні, то цифри, швидше за все, виявляться іншими. Однак суть ставлення до грошей напевно залишиться такою ж.

То невже сварки через гроші неминучі? З таким запитанням ми звернулися до вітчизняного сімейного психолога Олени КОРБУТ.

— Якщо чоловіки не вміють правильно планувати свій бюджет, то проблеми неминучі, хоч як би гарно вони заробляли. Якщо дружина марнотратка, то хоч би скільки чоловік приносив додому, їй завжди буде мало. Особливо, якщо вона заздрісна і постійно «пиляє» чоловіка. Такі ж проблеми виникнуть і в тому випадку, якщо дружина витрачає гроші розумно, але чоловік украй скупий, вимагає звіту за кожну копійку, дорікає кожною купленою для неї чи дітей дрібницею. Є сім’я, де один із членів подружжя намагається контролювати витрати іншого винятково з бажання відчути свою владу над ним. Приміром, якщо дружина заробляє достатньо, а чоловік виявився не при справах, то вона в такий спосіб постійно намагається «поставити його на місце», ще раз підкреслити матеріальну неспроможність. Тому недарма багато психологів проти скоростиглих шлюбів. Перш ніж створювати сім’ю, варто з’ясувати погляди чоловіка на такі важливі в спільному житті моменти, як ставлення до дітей, ролі жінки в сім’ї, релігії (якщо жінка віруюча), а також грошей, методу їхнього заробляння й витрати. Приміром, чоловік однієї моєї пацієнтки на запитання «Щоб він зробив би, якби отримав у спадщину 100 тис. доларів?» — чесно відповів: «Купив би квартиру, меблі, побутову техніку, тисяч двадцять поклав би в банк, а решту потихеньку пропивав би». Саме в такий спосіб він розпоряджався й отримуваною зарплатою, незмінно видаючи дружині лише половину суми.

Західні психологи проводять паралелі між тим, як людина ставиться до грошей і до своїх близьких. Якщо вона не прагне заробити гроші, відмовляє собі в чому тільки може, то, як правило, комплексує, вважаючи, що неварта великого кохання. А подібні комплекси неповноцінності — не кращий багаж для сімейного життя. Якщо вона скупа у витратах на себе і близьких, вона буде скупа і в прояві почуттів. Якщо в грошових справах непостійна і хаотична, то в стані хаосу перебувають й усі її інші справи.

Інша моя клієнтка страждала від неймовірної скнарості чоловіка. У бесіді з останнім з’ясувалося, що він дуже кохає свою дружину і щиро не розуміє, чого їй бракує: «Що їй, одягти хіба немає чого? А те, що зайві колготки купити не може, то потрібно акуратніше носити старі». Дружина теж його кохала і готова була непохитно зносити всі тягарі тоді радянського сімейного життя, якби якось у шухляді секретера не виявила партквиток чоловіка. Там, якщо ви пам’ятаєте, проставлявся розмір зарплати, із якого платилися внески. У секретер вона полізла в пошуках «заначки»: до зарплати було далеко, а в сина остаточно зносилися черевики. Яким же було її здивування й обурення, коли з’ясувалося, що чоловік уже кілька років заробляв по 600—700 крб., видаючи їй на місяць, як і десять років тому, по 160 крб.

Причина подібної скнарості стосовно коханої жінки з’ясувалася досить швидко — такий розподіл грошей був прийнятий у його сім’ї. Батько «Плюшкіна» теж обіймав високооплачувану посаду, що дозволяло йому шити костюми в салоні «Люкс», стригтися у кращих майстрів-перукарів, не шкодувати грошей на свої забаганки і відкладати досить пристойну суму на ощадкнижку. Мати ж його «хизувалася» у старих перелицьованих сукнях, користувалася дешевою (навіть на той час) косметикою та парфумерією й усіляко заощаджувала на своїй їжі. При цьому батьки ніжно любили один одного і ніколи всерйоз не сварилися. Після того як чоловік із жінкою за допомогою психолога з’ясували стосунки, їхнє сімейне життя нормалізувалося.

— Добре, коли все вирішується грамотним з’ясовуванням стосунків. У моїх знайомих справа дійшла до того, що чоловік видає гроші рівно на квартплату (причому, лише свою частку) і на власне харчування. Коли ж щось потрібно дітям, то він йде з ними в магазин і сам купує. При цьому розлучатися не збирається, запевняючи, що любить дружину, просто хоче її навчити вести господарство.

— Якщо нерозумна витрата грошей — лише плід уяви чоловіка, то тут існує кілька шляхів вирішення конфлікту. Для початку можна скласти калькуляцію усіх витрат на місяць з урахуванням кожної дрібниці у вигляді туалетного паперу чи щотижневої телепрограми. Нехай чоловік побачить, що ваші витрати хоч і великі, але цілком розумні. Необхідність купувати косметику також легко мотивувати: без неї шкіра старіє, починає лущитися, з’являються зморшки. Невже він хоче, щоб кохана жінка за рік перетворилася на стару бабу? Але є такі чоловіки, на яких подібні докази не діють: «Не бажаю витрачати на сім’ю більше 300 грн. і край!» У такій ситуації одна моя пацієнтка зважилася на справжній сімейний страйк: купувала продукти і готувала лише на один раз собі й дітям, прала і прибирала також лише свої та дитячі речі, а впертому чоловіку порадила найняти для власного обслуговування хатню робітницю і подивитися, у що це йому виллється. Допомогло. Хоча наважуватися на подібні експерименти усе ж варто лише в тому випадку, якщо ви упевнені, що чоловік вас любить, чи якщо не дорожите шлюбом. Адже можливо, що чоловік тільки й чекає підхожого приводу для походу в ЗАГС.

— «Бюджетні баталії» виникають і в тих сім’ях, де подружжя не дотримується настільки полярних поглядів на предмет суперечки.

— Річ у тім, що гроші нерідко є лише приводом для викиду накопичених негативних емоцій. Причому привід цей зручний тим, що, як то кажуть, завжди під рукою. Насправді за конфліктом стоїть небажання людини розібратися: чому це я так «розходився»? За сварками можуть приховуватися і неприємності на роботі («Невідомо, що я одержу цього місяця, а їй чоботи, бачите, знадобилися»), і невдоволеність жінкою, дітьми і узагалі всім життям. Буває, за обвинуваченнями «Ти транжира, неекономно господарюєш» проглядається бажання захиститися від постійних нападок дружини, котра вимагає від чоловіка вищих матеріальних досягнень. Тому, на мій погляд, не варто бурхливо реагувати на небажання чоловіка, скажемо, їхати у відпустку чи купувати нову канапу. Не виключено, що він і сам не проти повалятися на сонечку чи нарешті виспатися в нормальних умовах, але боїться, що на це піде весь сімейний запас, або тривожиться з приводу настільки активної витрати грошей. Цілком можливо, що після наведення вагомих доказів на користь покупок і викладок сімейного бюджету, він погодиться з думкою дружини. Та, власне, у будь-який конфліктній ситуації краще зберігати холодну голову, адже, постійно «схрещуючи шпаги», можна ненароком убити найцінніше — любов.