Життя: ціннісні пріоритети + мотивована діяльність

Попри всю популярність слова "мотивація", смисл його - не в спонтанному спонуканні до якогось публічного дійства, як пишуть у глянсових журналах. "Мотивація - це процес актуалізації та функціонування мотивів - "опредмечених" потреб особистості. А спрямованість діяльності людини можна уявити як напрям вектора в умовному багатомірному просторі, кожен вимір якого задається певною соціальною цінністю". Чіткі і ємні наукові визначення процесів, що відбуваються в нашому житті, дав у книжці "Соціальна спрямованість особистості" професор кафедри соціології НаУКМА, президент Київського міжнародного інституту соціології Валерій ХМЕЛЬКО. А лютневе соціологічне дослідження, проведене КМІС, охоплювало блок запитань, що дозволяли визначити, якими сторонами життя українці задоволені більше, якими - менше, і якою мірою від цього залежить їхнє відчуття щастя. Характерно, що громадяни, котрі оцінюють теперішнє життя краще, ніж те, яким вони жили три-чотири роки тому, більше задоволені всіма сторонами життя, ніж громадяни, котрі кількома роками раніше жили краще, - у них взагалі "перспектива без позитиву"...

Повсякденне випробування буттям

- Валерію Євгеновичу, як ієрархія потреб і цінностей впливає на життєві пріоритети та діяльність людей?

- Очевидно, значним чином це залежить від того, якою мірою ієрархія цінностей узгоджується з ієрархією потреб. Як свідчать дослідження, вони не завжди збігаються. Адже люди не щоразу адекватно усвідомлюють свої потреби, а деякі цінності взагалі породжуються не власними потребами людини, а думкою оточення. Переважний вплив ієрархії потреб або цінностей можна розглядати як характерну рису певного соціально-психологічного типу соціальної спрямованості особистості. Я умовно називаю ці типи "потребнісно-орієнтованими" та "ціннісно-орієнтованими". Але і для тих, і для інших чимало з того, що люди зазвичай роблять, як чинять, залежить і від умов, у яких вони діють.

- Як розподілилися пріоритети у ціннісних уявленнях про досліджувані вами сторони життя?

- Перше місце за важливістю для більшості людей посідає сім'я. Для людей, котрі працюють, на другому місці - робота. Третє місце розділяють упевненість у завтрашньому дні та рівень матеріальної забезпеченості. Для тих, хто має дітей, цим цінностям зовсім мало поступається значення поведінки дітей, розвитку їхніх особистих якостей. Таким чином, із 15 виділених в опитуванні сторін життя названі п'ять для дорослого населення України становлять пріоритетні цінності: кожна з них більш ніж двома третинами опитаних зарахована до п'яти найважливіших.

З усіх виділених сторін життя наші громадяни дуже низько оцінюють важливість трьох суспільно значимих цінностей - власної поведінки стосовно оточення, безпеки країни та особливо власної участі в суспільному житті. Важливість такої участі для наших співвітчизників значно, на одну третину, нижча від позначки 50 балів - середнього значення шкали відносної важливості різних сторін життя.

- Чому на таких низьких позиціях (трохи більше 50 балів) у людей опинилися власні знання, досвід, уміння, можливість реалізувати свої здібності та бути незалежними? За логікою, вони б мали розміщуватися відразу після цінності роботи. Чи означає це, що більшість людей не реалізують свої здібності, а просто працюють там, де зуміли знайти роботу й закріпитися?

- Не всі ці сторони життя цінуються так низько, порівняно з роботою, як це виглядає в розглянутій таблиці. Річ у тому, що в ній цінність роботи представлена її значенням для людей, котрі працюють, а цінність інших сторін життя (крім однієї, що стосується дітей) відображає її важливість для всього дорослого населення в цілому. Коректність же зіставлення відносної важливості різних сторін життя вимагає порівнювати значення їх важливості для одних і тих самих людей. Цікаві для нас дані для дорослих, котрі працюють, представлені в наступній таблиці.

Ці дані свідчать, що люди, котрі працюють, цінують можливість реалізовувати свої здібності значно вище, ніж доросле населення в цілому. Для людей, котрі працюють, ця можливість входить у п'ятірку найважливіших із розглянутих сторін життя. Правда, у цій п'ятірці помітно вищі місця посідають матеріальна забезпеченість та впевненість у завтрашньому дні. Гадаю, це значною мірою пов'язано з тим, що хоч для людей, котрі працюють, робота й посідає дуже високе місце в загальній ієрархії розглянутих цінностей, але є в ній усе-таки не домінантою, а субдомінантою. Домінантою цієї ієрархії і для людей, котрі працюють, є сім'я. Саме вона посідає перше місце за своєю важливістю і для дорослого населення в цілому, і для людей, котрі працюють.

Благополуччя ж сім'ї, як відомо, значною мірою залежить від її матеріальної забезпеченості, впевненості в завтрашньому дні, стану особистого, інтимного життя її членів, поведінки та розвитку особистих рис її дітей.

Люди працюють там, де їм вдається знайти бажану або хоча б прийнятну для них роботу. Понад 10% своєю роботою незадоволені або повністю (близько 4%), або переважно (таких більше 6%). Хоча більше половини тих, хто працює, (майже 61%) своєю роботою задоволені. У тому числі приблизно 19% - повністю. Але можливістю реалізувати свої здібності задоволені менше третини тих, хто працює, - близько 30%, у тому числі повністю - лише 9%.

- Наскільки нашим людям властива громадянськість?

- Тільки дві суспільно значимі сторони життя людей оцінюються ними як досить важливі. Це економічне становище в Україні та ставлення до себе оточуючих. Оцінки важливості цих сторін життя перебувають приблизно на середньому рівні оцінок відносної важливості всіх розглянутих сторін. Оцінки ж важливості власної поведінки стосовно оточення, забезпечення безпеки своєї країни та особливо участі у громадському житті виявилися найнижчими.

Щастя близько - перспектива далеко?

- Однак, змирившись із "усіченою" пірамідою своїх життєвих можливостей, і в цих умовах люди бувають щасливими. Скільки щасливих людей серед молоді, людей середнього та старшого віку?

- Якщо мати на увазі тих, хто на запитання "Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?" відповідає чітко "так", то серед молоді віком від 18 до 29 років щасливих 35%, серед людей середнього віку (від 30 до 59 років) - 21%, старшого - 16%. Якщо ж мати на увазі також і тих, хто на поставлене запитання відповів "швидше, так, ніж ні", тоді можна зробити висновок, що серед молоді щасливих 83%, серед людей середнього віку - 62%, а старшого - 48%.

- Яким чином люди порівнюють, було їхнє життя краще три-чотири роки тому чи тепер?

- Більшість людей визначає, чи краще було раніше, залежно від того, наскільки їх задовольняє те, що є тепер. Ті, хто каже, що тепер їм живеться краще, стосовно всіх сторін життя без винятку дають вищу оцінку, ніж ті, хто каже, що раніше було краще. Задоволеність усіма сторонами життя вища в тих, кому тепер живеться краще. Правда, таких людей виявилося дуже небагато - 18% з усіх опитаних. Найбільше їхня думка про минуле залежить від того, якою є перспектива, наскільки люди почуваються впевненими у завтрашньому дні.