ЖЕРТВИ ПРАЦЬОВИТОСТІ

Як свідчить статистика, бюджет більшості сімей, особливо молодих, зазвичай тріщить по всіх швах. Добре, якщо допомагають батьки. Якщо ж ні — доводиться в буквальному значенні слова крутитися. Причому робота в одному місці найчастіше не вирішує всіх проблем, особливо якщо платять небагато. Доводиться ще й підробляти. Коли? Ну, звісно ж, вночі й у вихідні дні. Втрата кількох годин сну і відпочинку — дрібниці порівняно з можливістю одержати додатковий дохід, розмірковують багато хто. Але чи так це насправді?

Розвантаження вагонів не сприяє успішності

Ганна і Сергій — типова студентська сім’я. Обоє закінчують столичний вуз, ростять маленьку доньку. У гуртожитку для них не знайшлося вільної кімнати, доводиться наймати житло. Батьки можуть допомогти молодій сім’ї тільки продуктами зі своїх городів. Тому вже кілька років поспіль подружжя живе у напруженому ритмі. Вдень — навчання, турботи про дитину. Ввечері Сергій йде на роботу. Спочатку був продавцем у цілодобовому кіоску на вокзалі. А нещодавно по знайомству від друга, який уже закінчив інститут, йому дісталося вигідніше місце офіціанта в ресторані. За зміну, що триває вісім годин, іноді не вдасться навіть присісти. Додому Сергій добирається пізно вночі і, намагаючись не розбудити домашніх, лягає спати. Прокидаючись уранці на самоті, не дивується: Ганна зазвичай встає ні світ ні зоря. Вона працює двірником.

Кожен день у подружжя розписаний буквально по хвилинах: адже потрібно відвести дочку до садочка, а ввечері забрати, з’їздити на лекції, підготуватися до заліків. Ганна скаржиться: останнім часом учитися стало важче, хоч як старається — оцінки вперто повзуть донизу. У Сергія інша біда — йому дошкуляє постійний біль у шлунку. А крім того, вони стали частіше сваритися і конфліктувати. Часом навіть не можуть пояснити, чому їм важко спілкуватися. А що думають про ситуацію в цій молодій сім’ї фахівці?

— Симптоми, що ви перелічили, типові для тих, хто працює в нічний час або намагається поєднати кілька занять за рахунок сну і відпочинку, — вважає старший науковий співробітник Інституту медицини праці АМН України, кандидат медичних наук Вікторія Ластовченко. — А тим часом усі ми живемо за біологічним годинником, що регулюється положенням Сонця. За тисячоліття людина пристосувалася до цього ритму. Вона реагує на два основні чинники: світло і темряву. Сонце сходить — і наш організм налаштовується на неспання. Підвищується артеріальний тиск, частішає пульс, виділяються біологічно активні ферменти, гормони, підвищується активність мозку. Ввечері функції знижуються не тільки через утому, а й тому, що світло змінилося темрявою. Це сигнал для організму: час налаштовуватися на відпочинок і сон.

Добовий ритм є дуже стійким. Йому підпорядковуються понад 100 функцій нашого організму. А коли людина переходить до роботи у вечірній або нічний час, функції мають перебудуватися. Проте перебудовуються вони не одночасно. Як уже довели результати численних досліджень, центральна нервова система пристосовується до роботи в нічний час досить швидко. Пам’ять, швидкість реакції можуть бути такими самими, як і вдень. А от функції, що забезпечують діяльність мозку, — серцево-судинна система, гормони, шлунково-кишковий тракт — перебудовуються з великим запізненням. У результаті мозок не спить, а всі інші органи сплять. І центральна нервова система не одержує необхідної енергетичної підтримки.

Така неузгодженість у роботі органів зветься десинхроноз. Можна сказати, що це ще не хвороба, але вже і не здоров’я. Десинхроноз — передпатологічний стан, що передує розвитку тих або інших недуг. Якщо він триває довго, то людину замучують сонливість, слабкість, млявість.

До речі, те, що Сергій потерпає від болів у шлунку, — явна ознака десинхронозу. Працюючи вночі, витрачаючи багато енергії, він повинен їсти. Але шлунок «спить», не виділяє необхідних для перетравлення їжі елементів. Звідси — гастрити, виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. На десинхроноз страждає й Ганна. Їй постійно доводиться вставати ще до сходу сонця і братися до роботи, тоді як організм ще не настроївся не спати. Через кілька годин інтенсивної фізичної праці вона біжить на заняття, але внаслідок сильної втоми насилу засвоює предмет.

Вже доведено, що студенти, які виконують перед заняттями важку фізичну роботу, потім гірше вчаться. Навіть інтенсивні спортивні тренування або змагання на початку дня здатні потім знизити успішність. Щоб відновити сили, настроїтися на навчання, необхідно в середньому 4—5 годин відпочинку. Звичайно, молодий здоровий організм може на час адаптуватися до навантажень. Але якщо напружений період триває довго, неприємних наслідків не уникнути.

На думку психологів, Ганна і Сергій страждають не тільки на фізичний, а й на емоційний десинхроноз. Їхні почуття і настрій часто не збігаються, і це закономірно. Ввечері Сергій збирається на роботу: він бадьорий, активний, а дружина, що втомилася за день, мріє лише виспатися. Якщо так триває досить довго, то обоє подружжя починають відчувати явний дефіцит спілкування. Їм не вистачає як емоційного, так і чисто фізичного контакту. І поступово виникає відчуження. Працююче на знос подружжя тепер зв’язує тільки необхідність поповнювати бюджет, утримувати сім’ю. Не дивно, що починаються сварки і конфлікти. Можливо, допоміг би розумний компроміс: один продовжує навчання, інший бере академічну відпустку і влаштовується на денну зміну. Це дасть можливість обом проводити більше часу разом і синхронізувати свої дії й емоції. На початку спільного життя це особливо важливо. Коли один з подружжя одержить диплом і становище сім’ї стабілізується, може продовжити навчання і другий.

Не женіться за двома зайцями!

Сьогодні у великих містах дуже багато підприємств, фірм, служб, які працюють цілодобово: магазини, кафе, нічні клуби, пекарні тощо. Робота в нічну зміну користується підвищеним попитом — платять більше, тоді як інтенсивність праці нижча, ніж удень, до того ж перерва між чергуваннями зазвичай становить 2—3 дні, які можна використовувати для навчання або інших справ.

29-річна Наталя виховує сина сама. Зарплати молодшого наукового співробітника в НДІ не вистачає, і вона підробляє круп’є в казино. Звичайно, втомлюється. Але Наталя керується відомим постулатом фізіолога Івана Павлова: «Найкращий відпочинок — це зміна роду діяльності». Під час експериментів Павлова випробовуваний до знемоги працював тільки однією рукою. І з’ясувалося, що м’язова втома минає не в стані повного спокою, а коли рука, що раніше не працювала, починає трудитися, а втомлена — відпочиває. Отже, відпочинок узагалі ні до чого: втомилися фізично — попрацюйте головою і навпаки.

Наталя саме так і робить: в інституті займається наукою, у казино доводиться багато рухатися, спілкуватися з людьми. Здавалося б, за логікою Павлова, ідеальне поєднання різних сфер діяльності! Але останнім часом вона почувається млявою, розбитою, на обох роботах їй роблять зауваження. До того ж скакає артеріальний тиск. У чому ж річ?

— Концепція Павлова може бути правильною лише для окремо взятих органів, але не для організму загалом, — вважає Вікторія Ластовченко. — Після напруженої розумової праці наш організм відчуває навіть сильніше стомлення, ніж після фізичної. Крім того, він має період післядії: йдучи від комп’ютера, з лабораторії або наукової установи, людина все ще продовжує обмірковувати, розумовий процес триває. Їй потрібен спокій, відпочинок, позитивні емоції. Якщо замість цього вона береться за нову роботу, нехай навіть зовсім іншого характеру, це тільки виснажує організм, підриває його захисні сили.

Не дивно, що Наталя не досягає успіху ні в казино, ні в інституті: її можливості не безмежні. Намагаючись скрізь устигнути, вона постійно відчуває стрес — звідси і перепади тиску. Варто враховувати, що робота в нічний час завжди більш стомлива, ніж удень, незалежно від її характеру, інтенсивності і кола обов’язків. Особливо складна вона для жінок. Якщо ж вони, як Наталія, ще й поєднують кілька робіт — це занадто серйозне навантаження для здоров’я. Адже не випадково після кожного нічного чергування випадають 2—3 вільні дні. Цей час необхідний для того, щоб організм подолав наслідки десинхронозу, прийшов до норми. Повернувшись із зміни, потрібно не бігти стрімголов на наступну роботу або у справах, а обов’язково лягти і виспатися. Бажано в тиші і темряві, тому що сонячне світло активізує функції. Втому, що накопичилася, краще знімати прогулянкою на свіжому повітрі, спеціальними фізичними вправами — зарядкою, плаванням, грою в теніс, футбол тощо. Необхідно дотримуватися режиму дня, регулярно їсти, рухатися, відчувати приємні емоції від спілкування з близькими. Перед наступною нічною зміною необхідно обов’язково поспати — це допоможе відсунути час настання втоми на пізніші години і подовжить режим неспання. Крім того, потрібно поїсти і перед зміною, і під час неї. Але їжа має бути легкою для перетравлення і водночас досить поживною, щоб поповнити втрату енергії. Виключіть смажене м’ясо, гострі, жирні страви — пам’ятайте, що шлунок уночі працює погано. Ці прості рекомендації, якщо точно їх дотримуватися, допоможуть звести до мінімуму несприятливий вплив роботи вночі.

Фахівці радять добре подумати перед тим, як зважитися на сумісництво, особливо якщо це пов’язано зі зміною добового ритму. Звичайно, єдиним плюсом такої діяльності є додатковий заробіток. Зате мінусів — не полічити. По-перше, постійна втомлюваність, що призводить до десинхронозу, а потім і серйозних недуг. По-друге, психологічний дискомфорт. Адже людина, змушена довго жити в добовому ритмі, відмінному від ритму близьких, найчастіше втрачає з ними емоційний контакт. І, нарешті, хапаючись за кілька справ відразу, ви ризикуєте ніде не досягти успіху. Досягає професійних вершин той, хто вперто і планомірно вдосконалюється в справі, яка виходить краще за інші. Тоді згодом з’являються моральне і матеріальне задоволення, повага колег і близьких.