О, пам’ять серця, ти сильніша,
за пам’ять розуму печальну…
К.Батюшков
Кожен з нас зустрічався з такою ситуацією, що в потрібну, надто відповідальну хвилину не вдавалося згадати прізвище, дату відомої історичної події або номер телефона. І якщо на свій розум, в такій ситуації, мало хто скаржиться, то на пам’ять докорів чимало.
А от бувають щасливчики, що мають феноменальну пам’ять. Так відомо, що полководці Александр Македонський і Юлій Цезар знали на ім’я та в обличчя кожного із солдатів своєї багатотисячної армії (приблизно 30 000 чоловік).
Механізм людської пам’яті і простий, і складний водночас. Спочатку йде сприймання інформації, її зберігання, відтворення і... забування. «У шафах і на антресолях» нашого мозку зберігається найрізноманітніша інформація, яка накопичується там протягом усього життя. А при потребі людина може відтворити її, але, на жаль, (а, може, навпаки, на щастя) лише незначну частину.
Від чого це залежить? Наша свідомість постійно «сортує» інформацію на важливу і менш важливу. Те, що для нас не є важливим (а ми можемо це і не усвідомлювати) закидається «на антресолі, припадає пилом» і невідомо, чи потім знайдеться. А те, що є для людини важливим, вона завжди «кладе» на видне місце, щоб цю інформацію відразу можна було знайти. В процесі пам’яті важливу роль відіграє наша зацікавленість нею, захоплення та інтереси, вольова налаштованість, емоційне забарвлення та стан фізичного здоров’я.
Відомий літературний герой Шерлок Холмс порівнював мозок людини з горищем будинку, на яке зносять непотріб, а потім під тим звалищем не можуть знайти дуже потрібну річ. Він же, навпаки, «складав на своєму горищі» інформацію, яка була потрібна для його роботи — міг легко розрізнити шрифти будь-яких лондонських газет, і сказати з якої вулиці бруд на черевиках підозрюваного... Проте все, що не стосувалося його професії, він свідомо «викидав з голови». Так, відомий детектив не знав, що планета Земля кругла. І після того, як Ватсон запитав Холмса, чи після його роз’яснення він запам’ятає цей факт, Шерлок відповів: «Навпаки, я постараюся його якнайшвидше забути, щоб не засмічувати голову непотрібними знаннями. Адже це не має ніякого відношення до моєї роботи».
Здатність забувати, на перший погляд, річ абсолютно непотрібна. Але відомий психолог У.Джеймс писав: «Найбільш важливою властивістю нашого розуму є здатність забувати непотрібне». Справді, від надмірної кількості інформації, накопиченої у пам’яті, мозок дуже б швидко «зламався». А деякі неприємні речі просто необхідно «забувати» — автокатастрофу, яку ви пережили; насильство або перший неприємний досвід в коханні... Подібні речі наш мозок, захищаючи людину, переносить у підсвідомість, і вони звичайно мають вплив на людське життя, але неусвідомлений. А якби такі речі лишались у нашій свідомості, то люди, які пережили автокатастрофу, навряд чи змогли б знову сісти в автомобіль...
Що ж можна порадити тим, хто хоче покращити пам’ять чи полегшити запам’ятовування у своїх дітей?
До природних законів запам’ятовування відносяться: враження, асоціація, повторення. Насамперед треба з зацікавленістю ставитися до інформації, яку хочете завчити. Наші найяскравіші моменти життя міцно засідають в пам’яті, тому що найсильніша пам’ять — емоційна. Отож, більшість людей з легкістю згадують своє дитинство, бо час «коли дерева були великими» переповнений емоціями, на відміну від життя дорослого. Для того, щоб навчити малюка запам’ятати перші букви чи цифри, форма навчання має бути ігрова і весела. Позитивні емоції та елемент новизни допоможуть пам’яті маленької людини стати на стежку пізнання.
Асоціації також допомагають нашій пам’яті. Так, багато іноземних слів можна запам’ятати за допомогою асоціацій, а також прізвища людей, номери телефонів і багато чого іншого.
Давнє латинське прислів’я «Повторення — мати навчання» актуальне і для наших часів. Але для того, щоб запам’ятати матеріал, краще прочитати його раз або двічі, відкласти в сторону, а через деякий час перечитати ще раз. Цей спосіб досить ефективний. Доцільно також розділити, те що ви вивчаєте, на логічні частини (бажано не більше семи) і, повторюючи, перечитати ці частини у іншому порядку (довільному). Справа в тому, що найкраще запам’ятовується «перше і останнє» (ось чому завжди хочеться витягнути «перший білет», бо його, як правило, вчать першим і приділяють його питанням достатньо уваги — як свідомо, так і підсвідомо). Тому помінявши порядок частин навчального матеріалу, ви значно допоможете своїй пам’яті.
Намагайтеся залучити до процесу вивчення всі види пам’яті (по аналізаторах) — зорову, слухову... Так, якщо лектор читає лекцію, треба уважно слухати і записувати. Вдома бажано ще раз переглянути конспект чи розділ з підручника з цієї теми, прочитати його вголос або переказати товаришу, який не був на лекції, написати шпаргалку (нічого поганого в цьому немає), і ще раз прочитати вже ближче до екзаменів. Але найсильнішою вважається зорова пам’ять, тому намагайтесь більше використати саме її — переглядайте навчальні фільми, слайди, самі складайте таблиці.
Якщо вашому школярику треба вивчити багато математичних, фізичних чи хімічних формул, задовго до екзаменів напишіть їх, з кожного предмета окремо (разом зі своєю дитиною), на листівці чи картонці і поставте на її робочий стіл. Щоразу, сідаючи за стіл, школяр мимоволі дивитиметься на ці формули і вони відкладатимуться в його пам’яті. Але це не означає, що для їх запам’ятовування можна лише дивитися на «зорову шпаргалку» і не слухати вчителя та не читати підручник.
Відомо, що людина запам’ятовує приблизно третину того, що чує, половину того, що бачить, і всі сто (!) відсотків того, що робить. Тому якщо ви або ваша дитина зробили щось власними руками, то це вже практично забути неможливо.
Для того, щоб покращити свою пам’ять, змінюйте маршрут, яким ви ходите на роботу. Нові вулиці, нові будинки, нові деталі — це значно краще, ніж постійний, роками незмінний маршрут. Розгадуйте кросворди, грайте в інтелектуальні ігри всією сім’єю, вчить вірші (навіть, якщо ви давно вийшли із шкільного віку) чи сентенції відомих людей. Давайте інтелектуальну поживу своїй пам’яті (звичайно, не перевтомлюючи її), і тоді вона завжди буде ясною. До речі, про їжу. Покращанню пам’яті сприяє морква, рис, гречка, рибна ікра, жовтки яєць, свіжі фрукти та овочі, сушений інжир, фініки, чорні родзинки і мигдаль, горіхи. Гарної і ясної вам пам’яті!