З нового року — нове життя!

Новий рік — це особливе, неповторне свято. В цей день ми перебуваємо під магією дати, символічного рубежу. Під дзвін годинника ми урочисто зазираємо в наше найближче майбутнє і дозволяємо собі сподіватися на краще життя. Для одних — це не більш ніж туманне формулювання, для інших — цілком реальні плани на майбутнє. Але, як свідчать дослідження, 70% планів, приурочених початкові нового року, бувають відкинуті й забуті вже до 1 лютого. Що ж робити, щоб цього не сталося?

Тисячі людей під Новий рік обіцяють собі розпочати нове життя. Це може бути бажання кинути пити або курити; схуднути або підкачатися; взяти під контроль телевізор, Інтернет, комп’ютерні ігри, телефонні розмови; змінити роботу або хоча б перестати на неї спізнюватися; вивчити англійську або заговорити по-українському; навчитися підтримувати порядок у шафі або в сумці, на кухні або в голові; перестати жити подвійним життям; стати економнішим і навчитися планувати бюджет; налагодити стосунки зі своїми дітьми, батьками, колегами, сусідами; і взагалі стати терплячішим, стриманішим, добрішим, розумнішим, чеснішим, сміливішим і щасливішим. Та хіба мало чим ми незадоволені і що хотіли б змінити в собі і своєму житті!

З повною відповідальністю ми заявляємо: немає нічого неможливого у вашому прагненні змінити на краще самих себе і своє життя. Усе залежить від вас. Але чи варто прив’язувати таке рішення до якоїсь дати? Адже так легко самому із собою «передомовитися» і «перепризначити» день початку нового життя. І знову почнуться «з наступного понеділка», «після дня народження», «після Нового року»? Але зовсім не обов’язково вже першого січня переходити до якихось рішучих дій у зовнішньому житті. Нехай це будуть спочатку порухи душі: почуття, оцінки, міркування, плани, мрії про те, як ви заживете, коли у вас усе вийде. Для багатьох просто не боятися думати про свою проблему — це вже серйозний етап подолання себе. Тому «поки годинник дванадцять б’є», ви цілком можете пообіцяти собі в чомусь змінитися. Це й буде перший крок! Скажіть собі: «Я кидаю курити»; «Я йду вчитися»; «Я починаю допомагати дружині по господарству»; «Я проводжу з дітьми більше часу»...

Спочатку треба добре подумати

Однак не поспішайте з обіцянками собі та іншим, якщо ви ще не все продумали. Адже спочатку треба дуже чітко сформулювати, в чому саме ви хочете змінитися і з якою метою. Водночас доведеться подумати про інше — а чи там ви шукаєте? Ви мрієте переїхати від батьків, щоб стати самостійним? А чи не розумніше почати з уміння планувати свій бюджет? Адже якщо ви продовжуватимете бігати до тата з мамою по кожну копійку, то гріш ціна буде вашій незалежності. Мрієте схуднути, щоб знайти супутника життя? Але є й інший варіант — замість того, щоб день у день відкладати початок «великої дієти», просто почати жити більш повнокровно, частіше виходити з дому, більше рухатися, згадати старих друзів, завести нових. Вам здається, що потрібно швидше зареєструвати шлюб — і тоді все відразу налагодиться? А може, краще витягти на світ божий ті проблеми, недомовки й умовчання, які поступово руйнують ваші стосунки?

Крім того, суворо запитайте себе: ви справді хочете змінитися — чи просто прагнете догодити оточуючим, «бути хорошим» для тих, кого любите, поважаєте, боїтеся? А потім або категорично всім скажіть, що це не входить у ваші життєві плани, або постарайтеся, щоб це було передусім ВАШИМ бажанням і ВАШИМ рішенням.

Постарайтеся закладати у ваші плани якнайменше чинників, які від вас не залежать або пов’язані з подіями зовнішнього життя: «Коли у нас буде новий пилосос, я прибиратиму в квартирі частіше»; «Я кинув би курити, якби теща (діти, колеги, начальство) не дратувала мене щодня»; «Ось назбираю грошей на шикарний спортивний костюм і кросівки — тоді й почну бігати».

Потім доведеться проаналізувати: що я набуваю, змінюючи себе і своє життя, а що втрачаю? На жаль, втрати неминучі навіть у тому разі, якщо ви стаєте кращим, чистішим, чеснішим, організованішим, гарнішим... До того ж у момент спокус несподівані втрати можуть вибити вас із сідла. Обмеживши себе в спиртному, ви раптом помічаєте, що вам не раді колишні друзі, свята перестали бути веселими, а люди напідпитку почали дратувати. Без сигарет розмови стали менш задушевними, ваші друзі — не такі відверті, а без перекурів доводиться більше працювати. Стали менше їсти — з’ясувалося, що все життя складається зі спокус, а радощів у ньому майже не залишилося. Нова робота, коли придивилися до неї зблизька, виявилася не набагато кращою за попередню. Старанно спланований бюджет постійно тріщить через непередбачені обставини. Ставши більш організованим і почавши дотримуватися порядку, ви неминуче зайшли в конфлікт із тими, хто й не думає змінюватися. А коли ви вирішили бути терпимішим, стриманішим і добрішим, весь світ неначе ополчився проти вас... Але якщо тверезо бачити неминучі терни на шляху до зірок, то ніщо вас не зупинить і не спантеличить.

Які ваші мотиви?

Рішення розпочати нове життя обов’язково приведе до успіху, якщо це буде вольовий акт. Адже інколи рішучий крок — не більш ніж напад упертості: «От скажу «буде так!» і не відступлюся». Але напади минають («я собі вже все довів»), і що тоді — знову по-старому? На жаль, не можна досягти серйозної мети лише за рахунок упертості при відсутності мотиваційної бази. Воля підживлюється мотивами, а вони формуються не відразу.

Проаналізуйте, наскільки наявна проблема впливає на ваше життя, стосунки з оточуючими, життєві перспективи, майбутнє ваше і ваших дітей. Більшість шкідливих звичок забирають багато часу і сил — душевних, фізичних. І важливо розуміти, навіщо вам потрібні вивільнений час і міцніше здоров’я. Інакше так легко буде потім через неготовність робити щось продуктивне — просто «з нудьги» випити чарчину, закурити, зайвий раз зазирнути в холодильник, зависнути на телефоні, увімкнути телевізор...

Шукайте багато різних причин, чому важливо зробити те, що ви задумали, звалюйте в купу мотиви серйозні й легковажні, піднесені і приземлені — це як критична маса, яка здатна призвести до вибуху самосвідомості й переоцінки цінностей. Кількість мотивів неминуче перейде в нову якість вашого життя. Тому не нехтуйте навіть найменшими мотивчиками: помрійте про улюблену сукню, яку ви зможете надіти, коли схуднете; подумайте про заощаджені на сигаретах гроші; про те, що до нової роботи на 15 хвилин ближче добиратися, про те, як радітиме мама, що ви менше п’єте пива.

І ніколи не відомо, котре з міркувань утримає вас на взятій висоті. Адже в момент випробувань і спокус одні мотиви не спрацьовують, інші розсипаються, а деякі, навпаки, виявляються значущішими, ніж здавалися спочатку. Так, наприклад, ви присвятили частину вивільненого часу спілкуванню з дитиною — і «раптом» вона стала краще вчитися, менше хворіти й виявилася таким цікавим співрозмовником, що «телевізор відпочиває». У результаті мікроклімат у сім’ї змінився, ви стали менше сваритися зі своєю половиною, а теща чи свекруха раптом стали цілком придатні для спільного життя.

Настав час діяти

Коли з мотивами розібралися, час розробляти стратегію і тактику бойових дій із самим собою. Читайте книжки на тему, шукайте групу підтримки, однодумців і соратників в Інтернеті та реальному житті; розмовляйте з тими, хто досяг успіху. Але не намагайтеся бездумно копіювати інших — адже все дуже індивідуально. Одним більше підходить варіант «взяти й кинути» або «взяти й розпочати». Для інших прийнятніший шлях коротких перебіжок, коли, послідовно плануючи кожен новий крок, ви неухильно рухаєтеся до мети. Хай там як, не можна затягувати період планів і мрій, щоб не стати жертвою прокрастинації, інакше кажучи — гальмування перед стартом.*

Зверніться до того Бога, в якого вірите. Загальновідомо, що молитва — один із найдійовіших шляхів подолання. Але не просіть, щоб вищі сили чудесним чином подарували вам вирятування, просіть сил і мужності на шляху боротьби із самим собою. (Атеїсти можуть удатися до аутотренінгу.)

І нехай тижнями не вдається просунутися вперед, важливо не здавати завойованих позицій: учіть по два англійські слова (але щодня!), кладіть на місце тільки свій одяг або тільки ділові папери (але щодня!), проводьте з дитиною наодинці тільки п’ять хвилин (але щодня!).

Запаморочення
від успіхів

Найбільша спокуса вас очікує у разі успіху — ви ризикуєте впасти в моралізування, гординю й месіанство; кинутися «навертати у свою віру» близьких і далеких, знайомих і незнайомих, найближче оточення і весь світ у цілому. Постарайтеся не чіплятися до оточуючих із розповідями про свої успіхи на ниві самовдосконалення. Ставши в чомусь кращою, людина дуже часто скочується до осуду інших — і фактично стає значно гіршою, ніж була доти, а іноді — взагалі нестерпною для оточення у своїй агресивно-занудній «правильності». Будьте великодушні. Не користуйтеся формулою: «Якщо я зміг, можеш і ти!» Нікому ще не вдавалося побувати в шкурі іншої людини, і ви не знаєте, які обставини зовнішнього і внутрішнього життя перешкоджають іншій людині перебороти себе. Дуже важливо зберегти доброзичливі стосунки з оточенням. А то є ризик і інших не переробити, і самому скотитися до вихідних позицій.

І насамкінець — не розраховуйте, що, вирішивши одну, хай і важливу, проблему, ви відразу в чарівний спосіб зміните все своє життя. Змінитеся ви — трохи-трохи, щоб продовжити довгий і дуже не простий шлях боротьби із собою. Але будуть і радощі, і несподівані благотворні «побічні ефекти», і приємне відчуття переможця, і вища самооцінка, і повага оточуючих. А ми напередодні Нового року висловлюємо оптимістичну впевненість, що все у вас вийде, — адже для того й потрібні свята, щоб мріяти і вірити.

*Див. статтю Світлани Сененко «Не бійтеся життя перевернути».

«ДТ», №44 від 12–18 листопада 2005 р.