Юність в оковах шлюбу

Чому студентові не можна одружуватися? Тому що якщо він займатиметься дружиною, то у нього з’являться хвости. А якщо він займатиметься хвостами, то у нього з’являться роги. А якщо займатиметься і дружиною, і навчанням, то відкине копита.

Студентський гумор

Чим іще зайнятися нинішньому студенту, якщо пити пиво та прогулювати пари вже набридло? Може, взяти шлюб? На перший погляд, приваблива перспектива — молода вродлива дружина, рай у курені та інша романтика. Здається, ось воно — студентське щастя, варто лише руку простягнути! Однак за таку легковажність і схильність до ілюзій часом доводиться жорстоко розплачуватися. Адже студентський шлюб спричиняє безліч проблем, і його цілком можна назвати ще одним різновидом екстриму.

Справді, хіба не екстрим витратити зекономлені, зароблені або позичені у батьків умовні одиниці на організацію весільних торжеств, а наступного дня виявити, що ніякого куреня або навіть терема з видом на море, придатного для проживання молодих, іще не збудували?! І, отже, доведеться або просити притулку у предків, які можуть і відмовитись допомагати, або знімати квартиру. Але знімання квартири часто не по кишені бідним студентам. Та й де дістати гроші на гідне сімейне життя, якщо у віці 18—20 років і з незакінченою вищою освітою важко розраховувати на престижну високооплачувану роботу? Тим більше, що часи нині далеко не ідилічні й чекати, поки держава допоможе вирішити житлові проблеми, можна аж до скону.

А якщо улюблена дружина ощасливить вас дитиною, то кількість проблем збільшиться рівно вдвічі. «Студентські діти» — предмет особливої дискусії, але не можна не згадати, що занадто часто саме дитина стає причиною студентського шлюбу.

Якщо бути песимістом, то після всіх наведених вище доказів можна сміливо заявити: у студентського шлюбу немає ніяких переваг. Раціонально укладати шлюб лише в тому випадку, коли ти вже сформована й незалежна особистість. Саме так чинять у благополучному західному світі. Тенденція ця, з одного боку, радує, але з іншого — так весілля можна відкладати до сивого волосся і весь час думати: а раптом я ще не сформувався?

До того ж існують студентські пари, які успішно справляються з усіма проблемами і пишаються раннім шлюбом. Ці щасливчики стверджують, що в молодості почуття особливо сильні і, говорячи об’єктивно, справа не у віці, а в душевній зрілості та готовності покласти на свої плечі важкий тягар відповідальності. А якщо ти впевнений у своїх силах і своєму коханні, що може стати на заваді твоєму щастю?

Інформація
до роздумів

І все-таки, шлюб студентові друг чи лютий ворог? Відповідь на це питання складна та неоднозначна. Якщо шлюби укладаються на небесах, то не нам судити, хороші чи погані ранні весілля. Якщо юна подружня пара готова взяти на себе відповідальність за майбутнє своїх, нехай іще не народжених, дітей, то такі шлюби можна тільки вітати, особливо при нашій невисокій народжуваності та катастрофічному старінні нації.

У недалекому радянському минулому велика кількість студентських шлюбів припала на 70–80-і роки. Тоді в студентському гуртожитку колясок було, як зараз в універмазі, а в аудиторіях сиділи молоді мами з малятами на руках. До того ж, відстежуючи долі студентських дітей тих «рожевих» часів, можна з упевненістю сказати, що вони за великим рахунком і становлять інтелектуальний потенціал нації. Чому?

У наш час, коли переважна частина молоді — закоренілі прагматики, рано народжують або студентки з глухої провінції, для яких контрацептиви — незрозуміле іноземне слово, або дівчата-німфетки, без освіти, без професії, котрі часом покурюють травичку (про соціальні низи ми зараз говорити не будемо). Як відомо, на формування особистості дитини впливає усе: побут, інтереси, спосіб життя майбутньої матері. Так от, у порівнянні з нинішніми молодими мамами, студентки 70–80-х і на лекції ходили, і сесії складали, і курсові захищали. Словом, їхні майбутні діти були побічно залучені до інтенсивної наукової діяльності. Тому й діти від студентських шлюбів народжувалися талановиті, за своїм розумовим потенціалом були близькі до «професорських» чад, а часом і переважали їх. І витривалішими були, бо пройшли через дитячі садки, ясла та групи подовженого дня... Так що, дорогі студенти, любіть, створюйте сім’ї, народжуйте, не бійтеся труднощів, і щастя до вас обов’язково прийде!

А прагматикам я з упевненістю скажу, що коханню кожен вік підвладний... І ті ж самі вчорашні студентки, які до тридцяти років наважилися завести другу або третю дитину, впевнено свідчать, що з віком батьківські почуття стають яскравішими. Такі батьки не потягнуть однорічне немовля на театральну прем’єру або футбольний матч, у них малюк пізнає всі радощі дитинства.

Головне, щоб ранній шлюб не перетворився на раннє розлучення. Адже, як свідчить статистика, з десятьох подружніх студентських пар половина розлучається у років 25—27. Звідси велика кількість матерів-одиначок і незадоволених життям жінок і чоловіків. А неповні сім’ї — болюча точка всього суспільства.

Замість епілогу

Підсумовуючи вищенаведене, можна сказати, що студентський шлюб — найлютіший ворог лише для несформованих особистостей. Тим же, хто упевнений у собі й готовий до будь-яких випробувань, він обов’язково принесе щастя. Так що все у ваших руках, навіть весілля.