ЯКЩО ДРУЖИНІ ЯЗИКА ВКОРОТИТИ, ТО ЖИТТЯ ЧОЛОВІКА ПОДОВШАЛО Б

«Інші влітку за кордон їздять, квартири нові купують, а я по десять років одні чоботи ношу», — дорікають деякі дружини своїм чоловікам. І якщо матеріальні проблеми не єдині в родині, то кінця-краю таким закидам немає. Російський психотерапевт Сергій Лібих, котрий вивчав психологію жіночого дорікання, підрахував: на голову бідного чоловіка припадає близько 1000—1200 закидів на рік або по 3—4 на день. Звісно, є щасливці з умінням відключатися й не чути гнівних тирад своєї половини. Але більшість подібна тактика досягнення бажаного неймовірно дратує й обурює. Особливо, якщо закиди несправедливі.

На думку Сергія Лібиха, докір — це одна з форм агресії, масована психологічна атака, якій піддається чоловік (а трапляється й жінка) день у день. При цьому, вважає він, непотрібно плутати конструктивну критику й докір. Це абсолютно різні речі. Якщо перша спрямована на досягнення якогось конкретного результату, то другий, скоріш, викликаний бажанням у завуальованій формі висловити своє невдоволення. Припустімо, дружина каже: «Ти мало заробляєш». Якщо чоловік людина відповідальна, то починає шукати додаткові види заробітку, затримується на роботі, перевантажується. При конструктивній критиці дружина всіляко хвалитиме чоловіка, підвищуватиме його значимість у власних очах, створюватиме максимально комфортні умови вдома й у такий спосіб сприятиме його подальшому зростанню.

Дружина, котра докоряє, навпаки, знайде новий привід для критики: «Ти став більше заробляти, але перестав бувати вдома, зовсім не спілкуєшся з дітьми». Якщо чоловік певним чином примудриться багато заробляти й більше бувати вдома, то така дружина й тут знайде що сказати: «Ти не займаєшся господарством, перестав ходити зі мною в гості, зустрічатися з друзями». Тобто докірлива дружина ніколи не буває задоволена, вона постійно висуває дедалі нові й нові вимоги.

Закиди бувають кількох видів. Найчастіший — прямий, коли жінка звинувачує чоловіка в тому, що він матеріально неспроможний, не допомагає по господарству, не займається дітьми тощо. Нерідко дружина намагається намацати найболючіші точки, принижуючи сексуальну гідність чоловіка. У багатьох такий докір викликає сильний стрес (а зовсім не бажання стати суперменом у ліжку), глибокі переживання, непевність у собі. А постійне капання може спричинити й серйозніші проблеми із здоров’ям — неврози, нервовий зрив, імпотенцію. Навіть якщо докір відверто несправедливий, чоловік схильний сприймати його за чисту монету.

Аби на самому початку відбити у дружини бажання діставати, на закид на кшталт «Ти — не чоловік» можна відповісти ствердно: «Звісно, я не чоловік. Як це ти здогадалася? У мене з ним немає нічого спільного». А якщо збентежена дружина запитає: «Хто ж ти тоді?», спокійно відповідайте: «Я — жаба». На дурне запитання — дурна відповідь. Це один із способів боротьби з агресією — відповідати дурістю.

Інший вид докору — порівняльний. Він найважчий для чоловіка, може бути хитромудрим і злим. Жінка говорить: «Твій приятель Сашко вже рік на «Мерседесі» роз’їжджає, а його дружина хизується в новій норковій шубі». Подібний закид включає третю особу й робить порівняння не на користь чоловіка. Якби дружина при цьому вказала на незаперечні достоїнства чоловіка, висловила впевненість, що їхні труднощі — справа тимчасова й цілком поправна, то критика була б конструктивною й не заганяла б людину в глухий кут. Але такий докір, як правило, для того й використовується, аби чоловік помучився, «засвоїв», що він гірший і значно програє порівняно з іншими чоловіками. Просто дивовижно, як така досконала в усіх відношеннях жінка вийшла за нього заміж!

Відповідати на закиди потрібно несподівано для дружини (або чоловіка — якщо він любитель дорікати марно). Головне — не виправдовуватися, адже людина виправдовується тоді, коли почувається винною. Тому правильна відповідь виглядає приблизно так: «Я дуже радий за нього та його дружину. У Сашка хороша робота, він пристойно заробляє й може їздити на власному авто. Мене поки що цілком влаштовує громадський транспорт». Або ж, якщо жінка дорікає: «У тебе слабкий характер», найдостойніша відповідь: «Слабкий характер, кажеш. Ну що ж, який є». Ця відповідь найефективніша, ніж різноманітні спроби довести, що це не так.

Більше того, закид можна повернути проти жінки, використовуючи її ж зброю. Скажімо, на фразу «Ти — не чоловік» відповісти: «Ти не змогла викликати в мені почуття, а отже, як жінка також маєш недоліки». Це так званий принцип бумеранга — повернення докору тому, хто його надіслав. Можна спантеличити, максимально посиливши докір. Приміром, на слова «Ти найгірший від усіх», поспівчувати: «В усіх твоїх подруг чудові чоловіки: багаті, сильні, гарні. Лише ти одна, нещаслива, змушена проводити життя з такою людиною, як я».

Закиди можна ігнорувати, дорікати у відповідь, а можна спробувати зрозуміти. Адже той, хто дорікає, як правило, нещаслива людина. Зрештою, як запевняє мій чоловік, аж ніяк не філософ за фахом, кожен говорить лише про себе: якщо ти дорікаєш комусь, то передусім розписуєшся у своїй безпомічності, невмінні реалізуватися, невдоволенні життям. Практично будь-який закид можна перекласти як «Мені погано».