Який шлюб вибрати?

У попередній нашій статті ми писали про те, що з метою уникнення серйозних конфліктів партнерам перед взяттям шлюбу варто укласти сімейний договір — обговорити ключові моменти свого майбутнього спільного життя. Та суть цього договору може залежати від того, який саме шлюб ви берете. Адже наш час пропонує кілька його варіантів: пробний, цивільний, законний і шлюб, укладений на небесах. Усі ці різновиди сімейних союзів мирно співіснують у нашому суспільстві. Один вид шлюбу може бути щаблем до наступного: так, почавши з пробного шлюбу, молоді люди можуть дорости до міцного цивільного, потім узаконити свої стосунки, а згодом і повінчатися. Буває й так. Але все-таки частіше доля майбутньої сім’ї залежить від того, яку мету ставлять перед собою партнери, створюючи сім’ю.

Пробний шлюб нині особливо популярний серед молоді. «Давай спробуємо жити разом», — так часом буденно лунає сучасна пропозиція руки та серця. У всьому цьому так мало романтики, відповідальності й, головне, рішучості будувати родину. Уявіть собі, що ви поселяєтеся в наметі на великій земельній ділянці. Сам по собі поруч не з’явиться міцний просторий будинок, у якому панують чистота й затишок. Цей дім потрібно будувати. Точно так само потрібно вибудовувати сімейні стосунки. Але в цьому головну роль відіграє налаштованість від самого початку докласти максимум спільних зусиль для створення міцної родини.

Нерідко молоді люди мотивують своє рішення почекати із законним шлюбом невпевненістю в собі та своєму обранці (обраниці). Але на сипучих пісках сумнівів дім не побудувати. Пробний шлюб не може врятувати від сумнівів у партнері, у його коханні до вас, серйозності його намірів, як і від сумнівів у власних почуттях, у готовності брати на себе відповідальність за іншу людину й навіть за своє майбутнє. Пробний шлюб дуже часто передбачає, що потрібно намагатися бути таким (або такою), якими ви приємні партнерові, інакше він вас залишить. Тому в пробній сім’ї може панувати прикидання, нещирість і неможливість просто бути самим собою. Звісно, такі стосунки нерідко «напружують» партнерів, і тоді шлюб розпадається. Якщо ж «пробне подружжя» згодом оформляє законним шляхом свої стосунки, у них може з’явитися небезпечне відчуття: мети досягнуто, можна розслабитися. Зайве казати, що й у цьому разі прогноз невтішний, попри те, що партнери перед цим довго «перевіряли свої стосунки».

Не можна ставити знак рівності між пробним і цивільним шлюбом. Адже в цивільному шлюбі можуть бути люди, котрі з повною відповідальністю ставляться до свого майбутнього і не уявляють, що з їхнього життя зникне «ми», а залишиться тільки «я». Причини, з яких подружжя не хоче оформляти свої стосунки, найрізноманітніші. Це можуть бути прагнення спочатку заробити гроші на пишне весілля; міркування про свободу від умовностей; бажання епатувати батьків (чим більше ті шоковані таким станом речей, тим більше шансів, що діти виберуть саме такий вид шлюбу). І все ж присмак «пробності» досить часто супроводжує цивільний шлюб. Чим переконливіше й багатослівніше вам пояснюватимуть причини, чому не потрібно брати законного шлюбу, тим більше шансів, що це лише слова, під якими криються цілком інші міркування або сумніви, загнані у підсвідомість.

Пробним, по суті, може бути й законний шлюб, причому нерідко лише для одного з партнерів: він міг поступитися наполяганням іншого й оформити їхні стосунки; піти на одруження чи заміжжя, аби насолити попередній своїй симпатії; комплексувати, що всі друзі чи подруги вже обзавелися своїми законними половинами; поступитися наполяганням батьків. Та мало які помилкові, а то й меркантильні міркування можуть підштовхнути людину до законного шлюбу без внутрішньої установки саме з цією людиною прожити все життя.

І все-таки традиційний законний шлюб передбачає наявність значно серйозніших намірів майбутнього подружжя. Така, здавалося б, дрібниця — штамп у паспорті — не лише відбиває певну міру готовності будувати сім’ю, а й дуже сильно впливає на свідомість молодих людей. Не можна недооцінювати магічної сили документа — він робить переворот у свідомості людини. Доводилося бути свідком, коли фіктивне розлучення (у радянські часи нерідко пов’язане з квартирним питанням) спричиняло розлучення фактичне. А фіктивний шлюб переростав у реальний. Хоч би скільки говорили про умовність законного шлюбу — його сила незаперечна. І, знову-таки, розлучення — це серйозний, драматичний етап, до нього часом довго йдуть і на нього іноді так і не наважуються (дуже часто на щастя). А ось розлучитися, перебуваючи в цивільному шлюбі, значно простіше. Законність шлюбу — це як гальмо в ситуації, коли родина вже котиться під гору. Є шанс зупинитися і почати підйом знову. Без гальм — вихід один: котитися з прискоренням.

Але що ж таке шлюб, укладений на небесах, або простіше — небесний шлюб? Перше, що спадає на думку, — звісно ж, вінчання. Тобто обітниця подружжя бути разом «у радості й горі, у багатстві й бідності, у здоров’ї і хворобі... і поки смерть не розлучить нас». Проте нині вінчання стало «модним» — гарний ритуал, шик, дешеві понти. На жаль, рішення молодих обвінчатися далеко не завжди свідчить не лише про віру в Бога, а й про розуміння самої суті обряду. Але тут потрібно пам’ятати: зі святим не жартують. Якщо до простого штампа в паспорті потрібно ставитися з повагою, то до релігійного ритуалу — у стократ серйозніше.

Небесним шлюбом можна назвати взаємну переконаність членів подружжя у тому, що вони призначені одне для одного і зможуть прожити все життя разом. Із вінчанням або без — це союз на все життя. Чи часто трапляються такі шлюби? У чаду пристрасті чи ейфорії закоханості, через недосвідченість або в стані істеричної екзальтації, але молоді люди можуть думати, що їхній шлюб буде ідеальним. Але як не помилитися? Як знайти людину, котра назавжди, на все життя? Про це буде наша наступна стаття.