ЯК ВИБРАТИ ПОТРІБНОГО ПСИХОЛОГА?

Далеко не кожен при появі психологічних проблем біжить до психолога, так само, як і далеко не кожен викликає «швидку допомогу» за перших симптомів застуди. Хтось покладається на власні сили, а хтось — на допомогу компетентнішого в питаннях тілесних або душевних проблем фахівця. В одних випадках це себе виправдовує, в інших, — мабуть, ні. Усе залежить від складності випадку й тяжкості захворювання.

З лікарем якось зрозуміліше: ми знаємо приблизне розташування наших органів, і лікаря вибираємо відповідно до місця, де болить. Це не найточніша система, але вона цілком достатня: далі лікар сам розбереться й порадить до кого слід звернутися.

Серед психологів теж є багато різних фахівців і професій. Тільки організуються вони за дещо іншими принципами. Спеціалізація може залежати від психотерапевтичної школи, якої психолог дотримується, — одні шанують Фрейда та практикують психоаналіз, інші практикують НЛП або позитивну психотерапію. А може залежати від сфери, в якій дуже часто зустрічаються психологічні проблеми. Сімейний або дитячий психолог, приміром.

Важливо розуміти, що психолог не є фахівцем на всі руки, котрий у змозі розв’язати будь-яку психологічну проблему. І при появі психологічних труднощів вам потрібен психолог, який працює саме з вашою та з аналогічними проблемами. Що практичніше ви підійдете до цього питання, то більше шансів одержати справді цінну допомогу й ефективну терапію. Це не означає, що в інших випадках вам її не нададуть. Але тоді вона буде менш сфокусованою на вас, загальновживаною. Це те саме, що запитати в лора, як лікувати хвору печінку. Безсумнівно, щось корисне він вам скаже. Але це будуть загальні теоретичні знання з шестирічного курсу медичного вузу.

Сучасний психоаналіз уже не розтягується на роки й навіть десятиліття, як це було за часів Фрейда, а може складатися з двадцяти чи навіть менше сеансів. І все-таки важливо знати, що це глибоке довготривале дослідження особистості, виявлення потаємних аспектів підсвідомості, темної половини, недоступної або непомітної вашій свідомості. До психоаналітика має сенс звертатися, коли ви готові до глибокого та скрупульозного опрацювання проблеми вивчення минулого. Ви зробите безліч цікавих відкриттів, позаяк більшу частину інформації неможливо отримати від вас у явній формі, тож психоаналітик добуде її через інтерпретацію ваших слів, дій, жестів, символів, вчинків тощо. Це пов’язано з особливим устроєм нашої психіки, яка, відповідно до психоаналітичних уявлень, складається з его, суперего й ід.

Его — розумова частина вашої особистості. Суперего — прихована, неявна система заборон і правил, яка впливає на его, щоб воно не приймало поганих рішень. Приміром, щойно ви захочете щось украсти, ваше суперего починає бунтувати — з’являються сумніви, сором, почуття вини за крамольні думки тощо. Ід — це несвідома частина, яка вічно чогось хоче. Бажання ід можуть бути якими завгодно, без будь-яких моральних обмежень і бар’єрів.

Его, суперего й ід, як правило, незбалансовані, тож людина, впродовж життя, дедалі більше провалюється в болото дій, нав’язуваних їй найсильнішою частиною її психіки. Якщо дуже сильне суперего, то людина самоізолюється від усіх задоволень і радощів, її життя переповнене заборонами, її гнітить надмірне почуття вини з будь-якого приводу. Якщо найсильніше ід, то людина втрачає контроль над своїми вчинками й може піти на все, щоб задовольнити примху ід. Проблеми виникають і в людини з сильно вираженим его: він вибудовує складні інтелектуальні конструкції з будь-якого приводу, раціональний, розсудливий і холодний.

Уже одного цього досить, аби піти до психоаналітика і докладно розібратися з усіма своїми его й суперего, щоб вони жили в дружбі та злагоді, а не взаємній ворожнечі та протиборстві. Проте на цьому психоаналіз не вичерпується. Психоаналіз також виявляє ваші потаємні бажання, про які ви не знаєте. Не знаєте тому, що багато наших бажань — крамольні, безцеремонні, нахабні. Суперего з цього приводу часто починає волати ще до того, як те чи інше бажання оформилося в явному вигляді й ви про нього дізналися. Его з цим погоджується і бажання ід придушується, витісняється, тобто воно залишається в межах підсвідомості й не усвідомлюється вами. Таким чином людину поступово переповнюють пригнічені бажання, які нікуди не зникають, а намагаються проявитись у тій чи іншій непрямій формі: снах, особливих інтересах, звичках, асоціаціях тощо.

Транзактний аналіз. Особисто я цілком упевнений, що транзактний аналіз, винайдений Еріком Берном, не що інше, як полегшений психоаналіз. У транзактному аналізі все приблизно те саме, але замість складних слів типу его, суперего й ід вживають простіші та зрозуміліші — дорослий, батько й дитина відповідно. Це так звані субособистості, що живуть у вас: внутрішні дитина, дорослий і батько або мати. Дитина, ясна річ, хоче шоколадку, батько проти, адже багато солодкого — це шкідливо або на шоколад грошей немає, а дорослий шукає компроміс, найвдаліший вихід.

Як бачите, усе дуже просто та зрозуміло. Транзактний аналіз стверджує, що проблеми в людини починаються тоді, коли він займає позицію батька або дитини. Коли він займає позицію дорослого, у нього теж з’являються проблеми, але про це трішки згодом. Якщо людина в основному перебуває в позиції дитини (одна з його субособистостей (ід) переважає), то вона поводиться егоїстично, або ж заради сьогохвилинних бажань готова заварити таку кашу, що потім довго доведеться розсьорбувати. А батько, навпаки, займається моралізуванням і критикою геть усього, намагається всіх виховувати й контролювати.

Найцінніша субособистість у транзактному аналізі — це дорослий (его), котрий робить розумні вчинки на принципах розрахунку, компромісу й пошуку найкращих рішень, які можуть задовольнити всіх. Транзактний аналіз простий, зрозумілий і легкий для опанування, тож вельми подобається багатьом пацієнтам, котрі охоче беруть участь в індивідуальній терапії або в семінарах і групових тренінгах. Усвідомлення своїх субособистостей і вміння розуміти, коли та якою мовою ви говорите з навколишнім світом, приносить не тільки багато цікавих відкриттів, а й дозволяє переоцінити вчинки інших людей, а також свої власні та знайти помилки. Терапія в транзактному аналізі дуже проста і будується на зміцненні позиції дорослого у вашому повсякденні.

У деяких випадках, навпаки, працюють із вашою внутрішньою дитиною, яка може бути пригнічена батьком, або з батьком, котрий втратив контроль над дитиною. Але в основному, ясна річ, робота йде з вашим внутрішнім дорослим. Транзактний аналіз у грі допоможе вам дізнатися про світ і себе багато цікавого, тож його можна рекомендувати кожному, хто не вельми хоче поринати в найпотаємніші куточки своєї підсвідомості.

Єдина рекомендація для бажаючих відвідати фахівця з транзактного аналізу: якщо у вас є близька людина, то постарайтеся, щоб вона дістала такий самий досвід, інакше стосунки, замість того, щоб налагодитися, можуть зруйнуватися в рекордно короткі терміни. Чому? Все дуже просто: у процесі терапії ви серйозно змінюєтеся і ці зміни дуже цінні. Але в транзактному аналізі важливо, щоб ваше оточення також переходило на конструктивнішу мову дорослого.

Гештальт-терапія включає багато практичних технік. Теоретичну частину побудовано на виявленні так званих незавершених гештальтів і завершенні їх. Гештальт — це щось ціле, щось таке, що не може бути розділено на частини, або ж це ціле завжди буде більше, ніж сума його частин. Отакий парадокс.

Незавершений гештальт — це психологічні затискачі та бар’єри, що нагромаджуються в нас з місяця в місяць. Це все, що ми собі не дозволили, придушили, стерпіли, не наважилися, не відреагували. Такі незавершені гештальти нагромаджуються хронічними застійними осередками, які погіршують ситуацію. Зазирніть на мить у себе й запитайте: скільки тих слів, що ви хотіли сказати й не сказали, і скільки емоцій ви пригнітили в собі. Скільки людей ходять роками з однією-єдиною думкою, яку ніяк не можуть висловити вголос, — «я тебе ненавиджу», приміром. Скільки разів та чи інша людина доводила вас до сказу, до білого жару, до люті, але ви все це вперто тримали в собі й не сказали ані слова? Щось зупиняло вас — острах, що це стане останньою краплиною в стосунках, чи побоювання образити, чи впевненість, що це говорити не можна в жодному разі. Таким чином, ви нагромаджуєте осередки ненависті й агресії, які не розряджаються і згодом збурюють вас роками.

Я думаю, ви легко це згадаєте, якщо колись ви пішли до кінця й висловили людині все, що про неї думаєте. Ефект від цього, як правило, надзвичайний — куди все тільки й поділося! З’являються почуття спустошеності й полегшення, але ненависть і злість зникають. Часто бувають сльози, після чого людина знов-таки відчуває полегшення. Оце і є завершений гештальт. Одна з цілей, на які спрямована терапія — це знайти найважчі, хронічні незавершені гештальти й допомогти вам завершити їх. Для цього в гештальт-терапії розроблено цілу низку ефективних терапевтичних прийомів, які дозволяють домогтися відмінних результатів і довгострокового ефекту.

Крім цього гештальт-терапевт дає вам широке поле діяльності для найсерйознішого перегляду ваших поглядів на навколишній світ, на події та вчинки, на інших людей. Гештальт-терапія звільняє вас від безлічі заборон і бар’єрів на шляху до вашої мети, яку людина, переважно, виставляє собі сама, з власної волі, вважаючи її необхідною. Суть гештальта — звільнення. Ефективна терапія — це почуття свободи, яке ви одержите повною мірою.

Загалом тема психологічних професій досить велика. Є також позитивна й тілесно орієнтована терапії, нейролінгвістичне програмування та багато інших. Кожна з цих професій має свої унікальні характерні особливості.