ВИЙТИ ЗАМІЖ НЕ НАПАСТЬ…

Был бы хлеб и муж —
и к лесу привыкнешь.

Російське прислів’я

Жительці нашого міста Галині М. пощастило. Їй за тридцять, а з допомогою Інтернету вдалося вийти заміж за француза. Ну, нехай не першої свіжості, зате, за нашими мірками, грошовитого (продавав комп’ютери). Прагнучи закріпити успіх, вона народила доньку. Чоловік не довго думаючи відпровадив дружину з дитиною на сімейну ферму, де нашій землячці доводиться няньчити дитину і доглядати за дюжиною корів. Зате на зарубіжному пленері!

У наші дні ідеєю вийти заміж за іноземця майже поголовно заражена прекрасна стать у віці, коли тіло ще не досягло стану дряблості. Найголовніше для більшості наречених — це реалізація матеріального добробуту. На батьківщині, мабуть, не вистачає заможних і просто якісних женихів, бо демографічна ситуація, яка існувала в повоєнний час, давно вирівнялася. На Херсонщині співвідношення чоловіків і жінок репродуктивного віку (15—49 років) становить 1:1,02. Здавалося б, вітчизняні шлюбні простори безмежні. В обласному центрі торік зареєстровано 1009 шлюбів. З них 117 — із представниками далекого зарубіжжя. Чому частина іноземних женихів пов’язує себе путами Гіменея в наших скромних загсах, а не на батьківщині? А тому, що ця процедура тут їм обходиться значно дешевше. Але не всім. Зрозуміло, досить багато херсонських наречених реєструє свій шлюб у країні проживання жениха. Скільки саме — місцева статистика не відає. Всього 2002 року оформили документи на постійне проживання за кордоном близько двох тисяч земляків і землячок.

Щоб запопасти в чоловіки заморського принца, наші попелюшки звертаються до різноманітних шлюбних міжнародних агентств. Їх у Херсоні не бракує (див. рекламні оголошення в місцевих газетах). Що таке «шлюбне міжнародне агентство» не за формою, а за змістом? Легалізованих серед них одиниці. Здебільшого це приватні підприємці, що «косять» під солідну фірму. Вони зовсім не благодійники роду людського, їхня головна мета — прибуток. Цьому завданню і підпорядкована діяльність звідників у законі. Вітчизняна наречена для них — робочий матеріал, принада, наживка. Головне — упіймати на гачок заморського жениха — карася, і якомога жирнішого. Названі агентства й налаштовують західних чоловіків: тут, мовляв, на них чекають покірні, ніжні, гарні, на все згодні діви лише тому, що знайшовся чоловік, який вивезе єдину і неповторну за кордон і в такий спосіб здійснить її мрію про райське життя. Власники агентств розуміють, що з наших жінок узяти нічого, і тому беруть гроші з чоловіків «закордонних». Особливо іноземців «зіпсували» дівчата з України. Раніше для них різниця у віці в 10 років уже була істотною, і чоловік тішився з уваги такої молодої особи. Нині ж 20-річні українки самі пишуть 40-річним, 60-річним і 75-річним. І летять листи з обіцянкою вічної «лав» та запевненнями, що саме він єдиний, який настільки її вразив — спасу нема. Ні для кого не секрет, що українки привабливі, чимало просто гарних. А Херсон давно вважається містом «наречених». І ось закордонний жених, який розімлів від солодких мрій, ступає на землю таврійську. Тут він і потрапляє в обійми, швидше, не майбутньої дружини, а шлюбної контори. Будьте ласкаві, містере, заплатити за послуги, які ми вам надаємо (готель, транспорт, перекладач, обіди-вечері тощо). Очманілий жених тільки встигає виймати гроші з гамана. Справжні ціни йому, звісно, невідомі. Можливість «рубати капусту» ідеальна. І рубають! Серед наших попелюшок також трапляються неабиякі стерви. Приїжджає містер Джон, іде честь честю під вінець. Свіжоспечена дружина йому: о, мій дарлінг, перш ніж їхати до тебе, треба вирішити деякі мої проблеми: погасити заборгованість із комунальних платежів, приодягти свою «вайф» — на що вистачить фантазії та совісті. Ну а далі: то ти, виявляється, імпотент, ні, не поїду, розлучення і дівоче прізвище! І лаштується жених у рідні пенати, впіймавши облизня. В результаті потерпає імідж держави: мало що він у себе вдома наплете. А що стосується женихів, то чорт із ними! Найбільше їх до Херсона летить на крилах кохання з Ізраїлю. Переважна більшість претендентів на руку і серце наших дівчат — люди солідного віку, з низьким доходом, із фізичними вадами, це численні категорії емігрантів, люди, яким не вдалося створити сім’ю. Окремі винятки лише підтверджують загальне правило. Трапляються серед них і такі, хто під приводом пошуку нареченої здійснює по Україні секс-тури. За окремими даними, лише у США близько 600 інтернет-агентств пропонують знайомства з російськими «наташами». На сайтах шлюбних інтернет-агентств фото чарівних молодух із Херсона предосить. Інколи зав’язуються стосунки, і дівчина одержує запрошення з оплаченим квитком в один кінець: «приїжджай». За статистикою, 90% шлюбів, заснованих на віртуальних знайомствах, протягом двох-трьох років розпадаються. Що стосується громадянських шлюбів (співжиття) з іноземцями, то насправді їх набагато більше, ніж можна уявити. Живи, мила, до певного часу...

Реалізований сценарій «вийти заміж за іноземця» на перевірку виявляється далеко не райдужним. Американці кажуть: «Безплатних обідів не буває». Бажання наших милих дівчат розв’язати свої проблеми за рахунок чоловіка, на халяву, у «них» не проходить. За все в цьому житті потрібно платити.