«ВІН НІЧОГО НЕ ЇСТЬ!»

Свинець, алюміній, кадмій та інші небезпечні для здоров’я ксенобіотики отримують українські немовлята з маминим молоком («заслуга» Чорнобиля й автотранспорту), тоді як необхідних організмові крихт мікроелементів у ньому міститься вдвічі менше від норм, рекомендованих Світовою організацією охорони здоров’я. Попри це, педіатри продовжують наполягати на перевазі грудного вигодовування перед штучним: адже, крім вітамінів і мінералів, у такому молоці міститься маса інших необхідних для розвитку маляти елементів — наприклад, для розвитку мозку й опірності інфекціям. Саме штучне харчування стало причиною того, що харчові отруєння в структурі смертності дітей до року посідають сьоме місце, причому цей показник неухильно зростає. Не кажучи вже про цілий ряд інших захворювань, тісно пов’язаних із якістю харчування.

За даними медичної статистики, лише половина новонароджених вигодовується материнським молоком до трьох місяців життя, дві третини — до півроку. При цьому всього чверть «штучників» харчується сучасними високоадаптованими імпортними молочними сумішами, 30—35% — частково адаптованими вітчизняними, решту 35—40% (переважно дітей із сільської місцевості) годують розведеним коров’ячим молоком, склад якого не задовольняє потреб малюка з цілого ряду найважливіших харчових компонентів, у тому числі в необхідній мікрофлорі.

Не кращі справи і з харчуванням трохи старших дітей. Асортимент їхнього харчування останніми роками також зазнав серйозних змін. На 22—50% (залежно від матеріального становища) знизилося споживання продуктів тваринного походження, на 30—80% — овочів та фруктів і, навпаки, на 16—60% зросло споживання круп, цукру, макаронних і кондитерських виробів. Така деформація призвела до того, що до першої групи здоров’я (це практично здорові діти) у нас входить менше половини школярів. Третина дітей і підлітків потребує дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.

Як можна бачити, сьогодні неправильно харчуються не лише діти з найбільш незахищених прошарків населення, а й із цілком забезпечених сімей: маючи «зайві» гроші, батьки, хоч як це дивно, намагаються не так урізноманітнити харчування дитини, насичивши його овочами, фруктами, кисломолочними та морепродуктами, як ще більше «запхнути» в них картоплі, каші та булочок. У результаті в дитини розвивається так званий прихований голод, коли живіт начебто «набитий», а організм недоотримав необхідних нутрієнтів і потребує «продовження бенкету», себто поглинання їжі. Іноді активна годівля дитини викликає зворотну реакцію, і вона починає зовсім відмовлятися від їжі.

І якщо занадто добрий апетит мало яких батька чи матір змусить насторожитися, то його відсутність навіть на нетривалий час сприймається майже як сімейна катастрофа: «Дитина нічого не їсть!». Те, що малюк залишається активним і веселим, дорослих анітрохи не бентежить. Загалом у прагненні бачити свою дитину вгодованою немає нічого дивного. Довгі роки існувала думка, що товста дитина — це здорова дитина, у неї більше шансів вижити в екстремальних умовах, зокрема під час голоду. Адже історія людства — це і війни, постійна боротьба з голодом, прагнення забезпечити себе якомога більшим запасом їжі на максимально триваліший термін.

Однак давні інстинкти — зовсім не привід псувати життя власній дитині, прищеплюючи їй відразу до їжі. У цьому переконані як вітчизняні педіатри та психологи, так і закордонні. Зрозуміло, батьки повинні стежити за розмаїттям і калорійністю харчування, але прагнення нагодувати дитину за будь-яку ціну, іноді навіть силоміць, викликає зворотну реакцію. Малюк починає нервувати, у нього виникають спазми, внаслідок чого не виділяються необхідні для переробки їжі жовч і ферменти. Відтак, потрапивши в шлунок, їжа не переварюється як слід і травмує шлунково-кишковий тракт.

Одне слово, головне — щоб крихітка їла з апетитом. Причому зовсім не обов’язково, щоб саме в тому порядку, у якому їдять дорослі. Приміром, один хлопчик любив обідати навпаки: спочатку — десерт, а вже потім брався за основну страву. Мама з бабусею були нажахані, і якби їм не трапився тямущий терапевт, то могло б дійти до серйозного конфлікту. Лікар же звернув увагу на те, що, по-перше, малюк робив це не постійно, а в основному коли втомлювався, по-друге, у цьому є свій певний сенс. Солодке викликає підвищення цукру в крові, після чого йде зниження і настає рівновага. Зниження ж вмісту цукру в крові підвищує апетит і викликає в ласуна відчуття голоду, після чого він з’їдає весь належний йому обід або вечерю. Хоча, звісно, свідомо заохочувати такий порядок харчування, а тим більше надмірну любов до солодкого, не слід.

А як бути, якщо малюк, окрім дуже обмеженого набору продуктів, узагалі ні на що не дивиться? Дочка одних моїх знайомих тривалий час практично нічого, крім вермішелі швидкого приготування і ковбаси, не їла. Ну, об’їлася дитина в дитинстві всіма цими сирками, фруктовими пюре і супчиками. Мама спочатку впала у відчай, а потім, переконавшись, що ні силоміць, ні умовляннями змінити раціон дочку не примусить, просто купила вітаміни. «Принаймні я буду впевнена, що все основне для життя дівчинка споживає», — пояснила вона. Невдовзі організм «відпочив», і мала почала їсти практично все, що їй пропонували.

Інша мама старалася щовечора запрошувати в гості подруг із такими ж маленькими дітьми, як і її дворічний син: за компанію той змітав зі столу все, і ще й намагався забрати у приятелів. Моя прабаба, пам’ятаю, постійно підкидала мені щось перекусити — то яблучко, то солодку морквину, то овочевий млинчик. А на всі закиди, що, мовляв, мене привчають неправильно харчуватися, відповідала: за столом вона все одно не їсть, а так, між іншим, з’їдає і сніданок, і обід, і вечерю — тим більше що з’їдена під час гри мисочка горіхів з родзинками анітрохи не гірша за тарілку манної каші. До речі, такі перекуси нітрохи не зіпсували мою культуру харчування і лише привчили їсти часто й потроху, що нині рекомендують усі дієтологи.

Нерідко погано їдять і цілком дорослі діти. Але причини тут уже трохи інші. Найчастіше — лінь і дієта. Підліток воліє весь вечір мучитися від голоду, а йому й на думку не спаде самому «зварганити» щось смачненьке. Тут уже справді батькам доведеться трохи пометушитися, залишаючи в холодильнику чи прямо на столі практично готовий напівфабрикат: розігрій і їж. Крім того, тінейджери, як правило, дуже вразливі, а тому розповідь про те, що відбувається в організмі, якщо в нього не надходить той чи інший нутрієнт, і чому так важливо харчуватися збалансовано, може допомогти добитися бажаного результату. Помітно схуднути допоможуть кисломолочні продукти і клітковина — вони покращують роботу кишківника, прискорюють виведення з організму шлаків і токсинів, нормалізують обмін речовин.