Війна формує з українців «нових людей»

Бажання підтримати, відчуття справедливості та взаємовиручка дедалі більше розвиваються в українському суспільстві. На думку соціологів, це наслідок війни, яка стала об'єднавчим фактором, проявивши в багатьох їхні кращі риси. Надалі можна очікувати ще більшої згуртованості українців і запиту на «просунуті» соціальні реформи.

Глибинні процеси

Для багатьох очевидно, що такого єднання, як сьогодні, в новітній історії України, мабуть, не було. Можна бачити, як більшість людей намагаються допомагати продуктами, житлом і одягом тим, хто цього потребує. Та й просто поспівчувати. Одне слово, порив до перемоги та взаємовиручки справді народний. 

 На думку директора Інституту соціології НАН України Євгена Головахи, позитивні зміни в соціумі — справа не вчорашнього дня, і розпочалися вони ще 2014 року після Революції Гідності. Тоді, нагадаємо, в Україні був сплеск волонтерського руху. Сьогодні ці процеси отримали новий імпульс і проявилися ширше, оскільки, крім допомоги армії, триває масова підтримка населення, яке постраждало від воєнних дій.

«Після пережитого в людей формується відчуття спільного лиха і спільної перемоги. Те, що ми називаємо соціальною консолідацією, соціальною підтримкою та взаємодопомогою, — гадаю, цього стане значно більше в нашому суспільстві», — розповів ZN.UA Євген Головаха.

Експерт вважає, що народний ентузіазм необхідно всіляко підтримувати. Для цього треба, по-перше, продовжувати демонструвати населенню підтримку світової спільноти, яку, на думку соціолога, слід посилити виступами публічних людей з усіх сфер життя, котрі є для західної людини іконами. По-друге, держава мусить демонструвати турботу про «слабких» українців. Особливо тих, хто постраждав через війну. 

«У такому разі люди розуміють, що не залишаться сам на сам із труднощами у районі воєнних дій, і про їхні сім'ї подбають», — вважає Головаха.

Зазначимо, що позитивні зміни в суспільстві створюють умови для соціально-економічних змін. Про це нашому виданню розповів генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. На його думку, потенціал до об'єднання задля поліпшень у державі, безумовно, є в багатьох українців. 

«Посилиться волонтерський рух, у результаті чого перехід до громадянського суспільства отримає дуже сильний поштовх. І я тут погоджуся з тим, що після війни ми маємо шанс дуже серйозно просунутися у бік такої собі нормальної європейської держави», — розповів він ZN.UA.

Потенціал не в ціні?

 Підіб'ємо проміжний підсумок. З одного боку, ми маємо зростання самосвідомості українців, їхнє бажання поліпшувати ситуацію в країні. Тимчасом поки що не простежується ініціатива влади якимось чином підтримати або використати зазначений потенціал. Мало того, позначилася прикра тенденція «економії на суспільстві», про що свідчить інформація офісу президента про урізання частини соціальних витрат уже в травні. Це поганий сигнал, оскільки в ситуації з Україною немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. 

Безумовно, державі зараз непросто. Однак, крім окремих виплат, не помітні системні (!) перетворення, спрямовані на підтримку суспільства. Навіть декларативні. Тоді як подальша економія витрат у вигляді урізання «соціалки» може викликати невдоволення населення, охолодити його запал. 

Економіст і політтехнолог Всеволод Степанюк вважає, що у створених економічних труднощах зменшення виплат має сенс у тому випадку, якщо воно стосується топ-менеджерів держкомпаній і наглядових рад, котрі отримують мільйонні зарплати під час війни.

Водночас, вважає експерт, зменшення виплат пенсіонерам, 90% яких живе за межею бідності, переходить у розряд питання виживання. Подальше скорочення виплат бюджетникам ризикує знизити їхні доходи вдвічі, що боляче вдарить по людях в умовах підвищення цін. 

Всеволод Степанюк не згоден із тим, що економія на соціальній сфері є таким уже вимушеним кроком. За його словами, Нацбанк України продовжує викуповувати облігації внутрішньої державної позики, що майже жодниим чином не позначається на інфляції.

«Що заважає НБУ викуповувати ОВДП й надалі, наповнюючи бюджет? Нічого. Я думаю, що мета скорочення витрат трохи інша, ніж заявляють в уряді. Можливо, так хочуть показати Заходу, що ми заощаджуємо й затягуємо паски», — розмірковує експерт.

Є над чим подумати

Що може знизити патріотичне піднесення в суспільстві? Крім уже згаданих економічних факторів, експерти виділяють ще кілька.

Поділ на «ми» і «ви». Володимир Паніотто відзначає таке явище як взаємини між українцями з позиції: а де ти був під час війни? Усвідомлено чи ні, деякі громадяни починають для себе поділяти співвітчизників на тих, хто залишився в регіонах, де велися бойові дій, і тих, хто виїхав на Західну Україну або за кордон. Особливу тривогу в соціолога викликає ставлення до тих громадян, котрі залишилися на територіях, окупованих противником. Судячи з висловлювань окремих осіб із вищих ешелонів влади, навіть там реакція неоднозначна.

«Однак я сподіваюся, що коли ми будемо бачити цю загрозу, працювати над нею, то ні до чого серйозного вона зрештою не приведе», — зазначив Володимир Паніотто.

Фактор утоми. Напруга через перенесені труднощі, розділення сімей, людські втрати пд час воєнних дій негативно позначаються на психологічному стані громадян, вважає Євген Головаха. У цьому випадку, за його словами, необхідна комплексна психологічна підтримка населення: від роботи окремих психологів до використання можливостей ТБ.

«На телевізійних каналах багато інформації про війну, але мало рекомендацій, як людям жити в таких умовах, поліпшувати свій психологічний стан. Є багато талановитих психологів. Їх обов'язково необхідно залучати», — розповів Головаха.

Втрата територій. Це ще один важливий психологічний фактор. Якщо таке станеться, на думку Головахи, то не виключено, що це вплине на можливості опору у війні. Крім того, великого значення соціолог надає темі мародерства. «Дуже важливо припиняти випадки розкрадання військової та гуманітарної допомоги», — підкреслив він.

Соціальне питання. Директор Інституту соціології також вважає, що після переможного завершення війни в суспільстві відбудеться величезний підйом ентузіазму, який, утім, має свої часові межі. І тоді, вважає Євген Головаха, на перший план має вийти завдання поліпшення якості життя населення. «Соціальні досягнення дуже важливі й будуть оцінюватися вже після війни», — підсумував він.

Хотілося б підкреслити важливість соціального питання, яке багато українців справедливо асоціюють зі своїм майбутнім. У розумінні народу, що пережив війну, соціальне становище, безперечно, має бути кращим. Сьогодні в суспільстві зростає дедалі більший запит на позитивні соціальні перетворення, які, своєю чергою, можуть стати потужним мотивуючим фактором відновлення країни. Небажання дослухатися до запитів людей може призвести до соціального загострення. І як наслідок — непрогнозованого розвитку подій.

Більше статей Олександра Кітраля читайте за посиланням.