«ВІДМІННО» — НЕ ЗАВЖДИ ДОБРЕ

Дві сумні нічиї, зафіксовані влітку в матчах з норвежцями і валлійцями, не залишали «жовто-блакитним» права на подальшу втрату очок. Поєдинки в Мінську і Львові зобов’язували підопічних Лобановського грати лише на виграш. Завдання не з легких, якщо врахувати, що досі українці ще жодного разу не вистрілювали переможним дуплетом і не спромоглися обіграти когось із суперників на власному полі. Турнірні показники українців у рідних пенатах до матчу у Львові мали нижчий рівень, ніж, скажімо, у представників Фарерських островів.

У нинішньому відбірному циклі українці з великим скрипом набирають очки в домашніх поєдинках. Три нічиї за однієї поразки, погодьтеся, сумнівний показник для збірної, чия мета — 2002. Набагато краще почуваються вихованці Лобановського на чужих аренах, що дуже прозаїчно пояснюється. У себе вдома суперники української команди дають нашим хлопцям можливість діяти на контратаках, використовувати техніко-швидкісні якості Шевченка, Воробея, Реброва, Несмачного. Безсумнівно, першим у цьому строю значиться ім’я Андрія Шевченка. Андрій — визнаний лідер збірної України, навколо якого будується гра всього колективу. Саме завдяки в першу чергу колишньому київському динамівцю свою першу «осінню сесію» українці склали «на відмінно», якщо, звісно ж, мати на увазі нагромадження очок, а не зміст гри.

Виїзд української дружини до Мінська був затьмарений трагічною подією: смертю воротаря збірної України Сергія Перхуна. Я знав цього хлопця з часів його виступів у «Дніпрі». Неодноразово спостерігав за його працею на тренувальних заняттях. Сергій мріяв стати великим майстром, а в побуті був простий і викликав симпатії. Безглузда смерть...

Наставник білоруської збірної Едуард Малофєєв більш ніж двадцять років тому оголосив про початок ери «щирого футболу». Який сенс вкладав у ці слова колись грізний форвард, я й досі так і не зрозумів. Команди, з якими працював Едуард Васильович, нічого примітного у своїй біографії не залишили. Очоливши збірну Білорусі, Малофєєв пообіцяв, що його команда поведе боротьбу за право виступати на Євро-2002. Очолювана ним команда цього сезону здобула репутацію «міцного горішка». У першу чергу завдяки двом першокласним виконавцям у середній лінії поля — Белькевичу і Хацкевичу. Обидва стали визнаними майстрами, виступаючи в складі київського «Динамо». Ось чому відбірний матч у Мінську мав дещо незвичний підтекст. Після закінчення поєдинку Малофєєв відрахував із збірної її визнаних лідерів, побічно звинувативши їх у конформізмі, відсутності патріотизму. Все ж таки, здається, українці переграли б своїх суперників навіть за того випадку, якби Белькевич і Хацкевич перебували б на піку спортивної форми. Гості перевершували місцевих «сябрів» за всіма основними компонентами, що визначають клас сучасної команди: зіграністю, вмінням «вибухати» у певні відрізки гри, гасити активність суперника, вміло використовувати його тактичні промахи. Перекривши підступи до воріт дебютанта української команди Юрія Вірта, жовто-блакитні дочекалися, коли порив до атаки в підопічних Малофєєва вичерпався, і цілком перехопили ігрову ініціативу. Перед свистком на відпочинок українцям удалася швидкісна флангова атака, крапку в якій поставив найпотужніший удар Шевченка — 0:1. А коли після перерви Андрій зважився на несподіваний удар з дальньої дистанції, справу, як кажуть, було зроблено: м’яч після рикошету від ноги когось із захисників збірної Білорусі пролетів у протилежний від голкіпера Хомутовського кут воріт — 0:2.

Вигравши у зовсім непростого суперника, українці стали готуватися до свого наступного поєдинку у Львові проти вірменів. Волею жереба шляхи збірної із Закавказзя і жовто-блакитної команди перетинаються вже в третьому поспіль відбірному циклі. І хоча вірмени жодного разу не змогли в цих поєдинках переграти підопічних Сабо і Лобановського, крові, як то кажуть, вони попили чимало. І цього разу перемога на львівському стадіоні «Дружба» далася українцям нелегко. Спочатку все складалося чудово: на 12-й хвилині Шевченко зі штрафного удару забив-таки фантастичний гол, запустивши м’яч поверх вірменської «стінки». Потім аж до 85-ї хвилини перевага господарів була хиткою. Проте два «трудових» м’ячі у виконанні Воробея підсумували впевнену перемогу українців — 3:0.

Перед заключним туром у п’ятій відбірній групі відпочивати може лише збірна Польщі, що виборола достроково перше місце. На друге претендують українці та білоруси. Хто з них продовжить боротьбу в стикових поєдинках «плей-оф» з німцями або англійцями, визначиться в першій декаді жовтня.