«ВАГІТНІСТЬ 9 МІСЯЦІВ? СУМНІВИ? ТЕЛЕФОНУЙ НАМ!»

Нещодавно в українських газетах промайнула інформація: в одному з київських гастрономів у господарській сумці знайшли немовля, котре з’явилося на світ кілька днів тому. Уже заведено вважати, що такі речі трапляються в нас через бідність. Донедавна німецьке телебачення також показувало такі собі сучасні страшилки, які насправді є реальністю: знайдені в контейнерах для сміття, біля під’їздів будинків або в парках новонароджені. І далеко не завжди живі.

За офіційними даними німецької статистики, щорічно в Німеччині матері викидають близько 40 немовлят, половина яких не виживає. Хоча дані не зовсім точні, адже невідомо, скільки жінок насправді позбулося в такий спосіб дітей. Водночас попит на всиновлення у Німеччині становить 16 родин на одну дитину. Тому різноманітні громадські організації з захисту інтересів дітей та жінок півтора року тому почали здійснення проекту, реалізація якого допомагає змінити ситуацію, дає матері шанс не скоїти непоправне, а дитині — вижити.

Найуспішнішою та найбільш прийнятною виявилася ідея створення спілки допомоги молоді «Штерніпарк» із Гамбурга. Проект називається «Baby-Klappe» (нім. «Klappe» — буквально «відкидний». Приміром, ліжко). На пропозицію «Штерніпарку», у 32 містах Німеччини створено приймальні пункти для новонароджених, котрі з певних причин виявилися непотрібними їхнім матерям. Це невелике приміщеннях з відкидними скляними дверцятами (звідси й назва проекту) заввишки 30 і завширшки 72 см. Відчинивши їх, жінка безперешкодно і без свідків може покласти немовля у вмонтоване ліжечко з підігрівом та й піти. Про дитя подбають, адже про його появу за хвилину сигналізує спеціальний датчик. Підкидька негайно обстежать лікарі.

Особливість проекту ось у чому: позаяк здоров’ю дитини не загрожує небезпека, то щодо його матері розслідування не ведуть. Крім того, даних про маля протягом восьми тижнів не розголошують. Такий «контрольний» термін встановлено для його матері: що як вона передумає й повернеться по дитину? А коли ні, то підкидька передадуть на всиновлення до сім’ї, даних про яку не розголошують.

Зате інформацію про місцезнаходження приймальних пунктів можна побачити у вагонах і на зупинках громадського транспорту. Плакатики закликають: «Вагітні жінки, котрі потрапили в екстремальну ситуацію, не викидайте дітей на смітник, дайте їм шанс на життя, телефонуйте нам анонімно. «Baby-Klappe». Про них постійно розповідають телепередачі й газети. Недавно на контейнерах для сміття з’явилися невеликі плакати: «Контейнер не для новонароджених!» — із номерами телефонів, куди можна звернутися.

Спостерігаючи за тутешнім далеко не бідним життям, я намагалася зрозуміти, чому ж жінки, емансипація для яких мало не на першому плані, а протизаплідні засоби рекламуються, так би мовити, на кожному стовпі, — по-перше, народжують дитину, якщо вона небажана, а по-друге, бояться відірвати від власного рота кусень хліба для того, кому вже дали життя?

— Річ не у фінансовій неспроможності матері, хоча ця причина також інколи наявна, — пояснює керівник проекту «Baby-Klappe» Хайке Штайнхойзер. — Трапляються різноманітні екстремальні ситуації, потрапивши в які, жінка не знаходить виходу. Народжують, приміром, після згвалтування. Почуття таких жінок дуже складні. А уявіть, що в такій ситуації опиняється дівчинка-підліток. Багато дівчаток виросли в католицьких родинах, де виховання дуже суворе. Тому, попри емансипацію, вони часто бояться зізнаватися батькам у вагітності. Пізніше не хочуть віддавати дитину на всиновлення, бо про їхню особисту історію довідаються сусіди та знайомі. Тому в паніці вони не бачать іншого виходу, як, народивши де доведеться, кинути дитину в контейнер для сміття. Ми ж даємо таким жінкам можливість не лише уникнути цього жахливого вчинку, а й врятувати життя їхнім дітям. Крім того, ми залишаємо їм шанс змінити рішення й повернутися по дитину. У ліжечку, де міститься маля, залишаємо для них листа із поясненнями й порадами. На жаль, ще жодного листа не забрали і жодна з них ще не передумала...

Недавно організації, які надають допомогу жінкам, з котрими стряслося лихо, розпочали реалізацію ще одного проекту. Адже навіть після створення приймальних пунктів для підкидьків жінки, народжуючи анонімно, наражають на небезпеку і своє здоров’я, і здоров’я маляти. Тому після тривалих дискусій у суспільстві й за згодою церкви жінці дозволили народжувати анонімно в клініці під наглядом медиків. Раніше закон забороняв лікарям приймати пологи без реєстрації породіль. Нині пацієнтці необов’язково називати своє ім’я. Так само анонімно проводиться усиновлення дитини, яку вона залишає в клініці. Хоча й у такому випадку протягом восьми місяців жінка може змінити своє рішення.

Жінкам також надається можливість певний час жити разом із дітьми в Будинку матері й дитини. Шість жінок із п’ятнадцяти, які народили в одному містечку землі Шлезвіг-Голштейн, залишили таких дітей. Якщо раніше лікарі в багатьох клініках приймали пологи анонімно під особисту відповідальність, то зараз потреба в цьому відпала. Кілька тижнів тому бундестаг ухвалив закон про анонімні пологи, притулки для підкидьків та їх анонімне всиновлення.

І одне з пекучих питань: фінансування проектів, які ніякого прибутку не дають. Цим займаються громадські організації, залучаючи спонсорів. Ними стають підприємства та приватні особи, зірки естради й актори. Дуже активні помічники — дружини політиків, перед якими відчинено багато дверей. Звісно, для цього їм доводиться іноді жертвувати заняттями у фітнес-клубі чи байдикуванням, але й віддача чимала: можливість «засвітити» свою шляхетність у пресі, у чому вони вельми зацікавлені.

Звісно, проблеми, але вже іншого характеру, все-таки залишаються. Приміром, відповідно до Конвенції ООН, кожна людина має право знати правду про своє походження. А як же тоді бути з анонімністю всиновлення? Поки що в Німеччині цю проблему розв’язали так: названих батьків зобов’язують після досягнення дітьми повноліття повідомляти їм про їхнє походження.

Юристи порушують й інші питання. Приміром, як контролювати процес усиновлення, адже нещодавно було виявлено факти торгівлі новонародженими, в чому брали участь навіть їхні дідусі й бабусі, злякавшись ганьби, а також маленькі приватні клініки, що пропонували за гроші свої послуги і вагітним жінкам, котрі втрапили у скрутну життєву ситуацію, і сімейним парам, які хотіли всиновити дитину. Але представники громадських організацій впевнені у своєму вмінні впоратися з ситуацією і дати шанс на життя дитині, а жінці — на материнське щастя.