УРОКИ БОЛГАРСЬКОЇ МОВИ

«Болгарія — не закордон», — бувало, кокетливо приховували удачу, що випала на їхню долю, радянські туристи, чия поїздка в цю країну вже була схвалена рідним парткомом, і відпускники, мрії котрих не поширювалися далі Ялти або Одеси, таємно заздрили їм. І там було чому здивуватися: не лише «одомашненій» природі, в якій відсутній наш нестримний соціалістичний розмах, а й спокійному морю, у якому художник навряд чи коли-небудь побачить дев’ятий вал. А незабутні болгарські дублянки, що їх туристи везли не лише для себе чи своїх близьких, а й на продаж, аби ще більше порадіти цій щасливій поїздці. Джинси болгарського розливу з оновленим після повернення лейблом, модні тоді «водолазки», ювелірні вироби з низькопробного срібла — усе це везли наші люди з незакордонної Болгарії.

А самі болгари? Вони були аж занадто слухняні й завжди з усім згодні аж до 1989 року, коли, всупереч «братнім» поцілункам партійних вождів, зрозуміли: розраховувати в цьому світі треба на самих себе й жити виключно власним розумом.

Сьогодні Болгарія — країна з економікою, що розвивається, країна, яка міцно пов’язала своє майбутнє з Євросоюзом і НАТО (до речі, починаючи з 2000 року, громадянам Болгарії не потрібні візи для поїздок у країни Шенгенської угоди).

Політична й фінансова стабільність, сприятлива законодавча база — усе допомагає успішному розвиткові туризму в Болгарії. Лише за останні чотири роки в реконструкцію старих і будівництво нових готелів інвестовано 250 млн. євро. У результаті потік іноземних туристів щорічно збільшується на 17—20%, а країна — лідер у європейському туристичному бізнесі. 2003 року Болгарію відвідали 3 млн. 532 тисячі іноземних громадян (не враховуючи дітей, уписаних у паспорти батьків). А власне населення — лише 8,4 млн. чоловік!

Болгари приваблюють іноземців якістю відпочинку. Приміром, море біля болгарських берегів таке чисте, що країна отримала від ООН «Синій прапор» — за особливу екологічну дбайливість. У Болгарії — на всьому узбережжі — в море не потрапляє ані міліграма стічних вод, усе йде в спеціальні колектори.

Саме узбережжя — 256 кілометрів — вкрите дрібним (і справді — золотавим) піском. Вода — тепла й ласкава. Немає припливів і відпливів, водоростей і небезпечних морських хижаків, піщане дно положисте, зручне для купання, м’який клімат, чисте свіже повітря, лікувальні мінеральні джерела...

Сонячний Берег — найбільший курорт країни, напевно, найдемократичніший і порівняно недорогий. Тут 145 готелів, які можуть прийняти одночасно 106 тисяч чоловік, простора пляжна смуга (довжина — понад 9 км, а ширина — до 150 метрів), теплий і чистий пісок, мальовничі дюни, де ростуть рідкісні рослини (16 видів). Готелі, дачі, будинки відпочинку й бунгало розміщені в парках і садах. Басейни — біля кожного готелю, навіть невеликі приватні котеджики мають власні басейни. Якщо ви не були в Болгарії років зо три-чотири, приготуйтеся дивуватися: усю інфраструктуру відпочинку доведено до новітніх міжнародних стандартів. Просто дивовижно, як болгари старанно перетворюють «ненав’язливий» радянський сервіс на непомітний європейський!

Ну, а якщо ваша стихія — спорт, це місце — саме для вас. Тут є все: тенісні корти, волейбольні майданчики, кінна база з чудовими кіньми, мінігольф, кеглі, боулінг, велосипеди, стрільба з лука, серфінг, водні лижі. Працюють яхт-клуби, школа вітрохідного спорту.

Перлиною узбережжя вважаються Золоті Піски — напевно, найелегантніший курорт. Усі тутешні готелі (а їх 68) добре вписані в берегову лінію. Курорт специфічний і неповторний, унікальне поєднання прастарого лісу й чудового пляжу, ласкавого моря і лікувальних мінеральних джерел (лікують захворювання опорно-рухового апарату й нервової системи). І не просто хороший, великий і доглянутий пляж із лежаками й парасолями, а місце, де наполегливо попрацювали художники та скульптори, створивши безліч витончених композицій із дерева, каменю й металу.

На Золотих Пісках (як, утім, і на Сонячному Березі) є великий аквапарк із європейським набором атракціонів: чорна діра, божевільна річка, ніагара, піратський корабель, гідротуба, велетенська гірка... Деякі готелі мають власні аквапарки, але, природно, невеликі. Утім, міні-аквапарки є на всіх курортах.

Тут можна (якщо не боїтеся, звісно) із вітерцем політати на моторному дельтаплані, на причепленому тросом до моторного човна парашуті, покататися на водних лижах або катері, просто на пляжі сфотографуватися із величезним удавом (справжнім!), проте... беріть із собою побільше грошей. Вартість путівки в Болгарію і вартість розваг — досить різні речі.

Тут понад 100 ресторанів зі стравами болгарської, російської, грузинської, індійської, мексиканської і європейської кухні, працюють дискотеки, нічні бари й найвідоміші на всьому узбережжі вар’єте — «Кошара», «Воденіцата», «Меча поляна» і «Конен пікнік». До речі, пізнього вечора багато ресторанів оголошують happy hour (щасливу годину), коли замість однієї оплаченої пляшки ракії приносять дві, замість одного оплаченого коктейлю — два... Ясна річ, любителі випити чекають не дочекаються вечора, коли за ті самі гроші можна відвести душу вдвічі краще, ніж удень.

Албену як наймолодший курорт вирізняє з-поміж інших оригінальна архітектурна композиція. Тут 100 бунгало і 45 готелів (12,7 тисячі місць) розташованих на березі або на найближчих пагорбах із панорамним видом на море. Довжина пляжу — 7,5 км, ширина — 150 метрів, тобто на кожного відпочивальника припадає по 16 кв. метрів пляжу, тоді як, за міжнародними нормами (є, виявляється, й такі!), досить було б і шести. В усіх готелях — басейни (ще 15 років тому був лише один).

Добре відпочивати в Албені всією родиною. Розважальний парк для дітей із безліччю атракціонів, надувними замками, різноманітними шоу й іншими розвагами, траси для скейтбордів, водні гірки, міні-гольф, мотовелосипеди, водні джети, їзда на віслюкові й поні, блакитні басейни — дитині буде що згадувати. За бажання батьки можуть на кілька годин, а то й на весь день, здати свого малюка в дитячий садок, де його розважатимуть досвідчені педагоги-аніматори. Курортні комплекси навіть змагаються один із одним, у кого найцікавіша й найпрофесійніша дитяча служба. А в кожному готелі на узбережжі вам запропонують спеціальне дитяче меню. В Албені, до речі, уперше в Болгарії, з’явилися пляжі під блакитним прапором (символ бездоганної екології). Зазначу, не тільки Албена — рай для діточок. На узбережжі — безліч міжнародних молодіжних і дитячих здравниць.

Багато болгарських та іноземних спортивних команд вибирають Албену для тренувань — тут ультрасучасна база для 30 видів спорту. Щоліта проводяться найбільші міжнародні авторалі на Балканах. Є вар’єте, три дискотеки, шість нічних клубів, 45 готельних барів, французький і китайський ресторани, три трактири, 56 ресторанів «a la cart»...

Є на узбережжі й невеликі курорти — кожен зі своїм неповторним «обличчям». Комплекс Св. Константина та Єлени пропонує відпочинок у спокійній і тихій атмосфері, серед скель, які звисають над морем, серед дубів, ялиць, кедрів і кипарисів, що ростуть безпосередньо біля крайки пляжу. Кажуть, увесь цей район буквально насичений негативно зарядженими іонами, які благотворно впливають на організм людини. Вважається, що на пляжах курорту Несебр найдрібніший пісок і найромантичніші дюни. А ще він славиться своєю давньою історією, це місто-музей, його стару частину оголошено археологічним заповідником, і вона охороняється ЮНЕСКО.

На всьому узбережжі — готелі від двох до п’яти зірочок — на різні смаки й гаманці, але з незмінно чудовим сервісом, постійною гарячою і холодною водою в номерах (ну як тут не пригадати літню Ялту чи Одесу?) й винятковою привітністю персоналу. І взагалі, якщо з лона природи повернутися в лоно готелю, варто звернути увагу, що навіть у дво- і тризіркових (не кажучи вже про чотири- й п’ятизіркові) — неодмінно нові меблі, просторі й ошатні кімнати.

Турист — це бродяга, але з великими грошима. І Болгарія готова надати кожному щасливу можливість відвідати всі свої унікальні історичні, археологічні й культурні пам’ятки. Узбережжя — від мису Коліакру з його фортецею, населеною свого часу фракійцями, римлянами й візантійцями на півночі до екзотичних джунглів річки Ропотамо з її неповторними білими ліліями на півдні — це, без перебільшення, суцільний екскурсійний маршрут, де один курортний комплекс, із усіма його визначними пам’ятками, плавно переходить в інший. І якщо раптом вами оволоділа спрага знань або просто бажання змінити місце, сміливо знімайтеся з готельних якорів і — в дорогу.

Досвідчені туристи вважають: страви болгарської кухні краще не куштувати —покуштувавши, зупинитися неможливо, і справді, таке багатство й розмаїтість смакоти обрушується на кожного, хто ступає на болгарську землю, що встояти просто неможливо.

«Про фігуру доводиться забути, — усміхається моя сусідка за столом, — настільки смачна тутешня їжа. Болгарська кухня — суцільна спокуса», — приречено додає вона і знову замовляє фаршировану ковбаску «кебапче».

Османське панування упродовж п’яти століть, звісно, залишило свій незгладимий слід у болгарській кухні, але здолати потяг болгар до свинини султани так і не змогли. Прогулюючись уздовж моря, раз у раз бачиш порося на рожні. Болгари жартують: сьогодні навіть турки приїжджають попоїсти свинини. Про німців і англійців і казати нічого, тим паче що піжонську потребу у фруктах і соках вони з лишком задовольняють за «шведським столом» у готелі.

Найнезвичніша страва — суп «таратор» із кислого молока та дрібно нарізаних свіжих огірків, змішаних із кропом, часником і волоським горіхом. Він освіжає у спеку так само, як наша окрошка. Шанують болгари «топчеті супа» — суп-пюре з фрикадельками й «агнешка курбан чорпа» — суп із ягняти. Дуже смачна болгарська бринза з овечого молока.

Знаменитий «шопський салат», яким незмінно розпочинається трапеза в болгарських ресторанах, — майже стовідсоткова копія того, що називається «грецьким салатом». Відмінність лише в тому, що болгари пропускають бринзу через тертку й менше ллють оливкової олії. Але виходить однаково смачно.

Буквально в кожному ресторанчику на узбережжі вас зустрінуть голубцями, загорнутими у виноградне або капустяне листя, воденічарською кавармою (страва з січеного м’яса з овочами) і гювечем по-монастирському (страва з м’яса з овочами), мусакою (запіканка з фаршу з овочами) і стомна-кебабом. Усе дуже смачно!

Із напоїв примітне «кісело мляко» — нагадує густий кисляк. Чудові болгарські вина: із червоних найкращі — «Гимза», «Мавруд», «Мельник», «Нове Каберне»; із білих — «Мускат» із Карпово, «Тамянка», «Хан Крум»... Болгарські вина — це і смак, і колір, і запах. І не шукайте в Україні справжню болгарську «Ведмежу кров» або «Монастирську ізбу». Нашим умільцям вигідніше імпортувати етикетки та корки, а справжнє болгарське можна покуштувати лише в Болгарії.

Досвідчені туристи, знаючи багатство болгарської кухні, намагаються відпочивати в готелях, які працюють за системою «усе включено», що означає: «ні в чому собі не відмовляй — сплачено!». Крім сніданків, обідів і вечер, у ресторанах зі «шведським столом» протягом дня можна покуштувати ще безліч страв, а також напої болгарського виробництва. І все — безплатно. Навіть якщо вночі напав «жор», то й у цей час готельне «громадське харчування» — на висоті. І також — безплатно. Одне слово, любителі смачно попоїсти й гарненько випити можуть задовольнити тут усі свої бажання. Кажуть, для європейського менталітету головне — досягнення поставленої мети, для азіатського — процес досягнення поставленої мети, а для нашого головне — постійне обмивання процесу поставленої мети. Зауважу, німецькі туристи не лише не відстають від наших у плані випивки, а й навіть дають фору. А приїжджають німці на болгарські курорти в таких величезних кількостях, що мимоволі запитуєш себе: «А в самій Німеччини хтось іще залишився?».

Мовної проблеми майже не існує, оскільки до початку 90-х років вивчення російської в болгарських школах було обов’язковим, тому всі, «кому за двадцять п’ять», володіють російською. Крім того, у болгарській мові безліч суто російських слів, правда, вони мають інше значення. Приміром, болгарське слово «гора» означає «ліс», «майка» — «мати», «живот» — «життя», «нитка» — «кінець», «стол» — «стілець», «стая» — «кімната», «пушка» — «рушниця», «прямо» — «праворуч», «булка» — «наречена»... Наше ДАІ болгарською звучить красномовніше — КАТ (контроль автомобільного транспорту).

Зазвичай із Болгарії везуть бринзу, ракію, вино, а також кераміку, вишивку, різьблення по дереву й ікони. Неодмінно варто купити флакончик рожевої олії з Долини троянд.

Отже, що потрібно, аби не було дуже боляче за безцільно проведену відпустку? Вважається, курортна Болгарія пропонує найідеальніше співвідношення ціни та якості. І все-таки не це головне.

У Болгарії особлива аура зрозумілої і знайомої країни. Вона ніби склеєна з осколків уже побаченого й пережитого в найприємніші моменти нашого життя. Звісно, основне достоїнство цих чудових місць — море. Тепле море, сучасний готель, чудовий сервіс, купа можливостей ледарювати зі смаком... Ну, що ще потрібно для хорошого відпочинку?