«УМЕРТВІННЯ» ВІДБУЛОСЯ

Помер Ростислав Тимофійович Савченко. Людина, котру «ДТ» намагалося захистити. Президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (ЧРТПП), котрий вступив у конфлікт з обласною державною адміністрацією з принципових міркувань. На правовому полі справитися з ним місцеве керівництво не зуміло. Потуги ці були визнані незаконними і Мін’юстом України, і Верховним судом. Та все ж своєї мети домоглося: зацькованого, доведеного до інсульту Савченка недавно прийняла земля кладовища Яцево. Останні його спроби відстояти справедливість не носили особистий характер. Він розумів краще за інших, що недовго йому бути в цьому світі. Сенс того, що відбувалося, прозорий для всіх учасників цієї негарної історії, різко виходив за рамки індивідуальної долі. Йшлося про інше. Чи можливо, зіштовхнувшись із корумпованою владою, котра іноді використовує майже кримінальні методи боротьби, перемогти, спираючись лише на закон, громадську думку і переконаність у своїй правоті? Саме тому історія протистояння президента ЧРТПП і обласного керівництва набула такого резонансу. Просте перерахування столичних видань, які про неї написали, зайняло б половину газетної колонки. Коротенько нагадаємо суть події, детально викладеної в наших статтях «Хто заплатить за базар?», «Умертвіння» і «Мінне загородження».

Вичерпавши всі спроби перешкодити законному обранню на посаду президента ЧРТПП «не своєї» людини, обласна держадміністрація мобілізувала проти нього всі сили місцевої виконавчої та судової влади. Спираючись на підтримку колег (не будучи злодієм, він і оточив себе людьми здебільшого порядними), Савченко звернувся по допомогу до преси. Ряд видань, і наша газета в тому числі, опублікували шокуючі подробиці того, що відбулося. (Інсульт стався з Ростиславом Тимофійовичем на наших очах, прямо в кабінеті, після чергового на нього «наїзду».) Вища судова інстанція, Верховний суд України скасували всі абсурдні рішення місцевих органів. І тоді сталося щось неймовірне. Будинок ЧРТПП узяв штурмом загін міліцейського спецназу (привід — пошук вибухового пристрою. Природно, ніякого пристрою знайдено не було). Викинув охорону палати. І зайняв оборону проти її тяжко хворого керівника. Ми написали про це свавілля. І тоді чернігівський губернатор Микола Бутко особисто виступив по місцевому радіо, ТБ і в пресі, звинувативши «ДТ» у виконанні «оплаченого замовлення».

На нашому робочому столі лежить лист. Почерк майже неможливо розібрати.

«Я приношу свої вибачення за почуті обвинувачення на Вашу і на мою адресу, висловлювання гл. обл. адміністрації Бутка, людини з хворою фантазією... Сьогодні можна лише поспівчувати нашій Феміді, що не можна притягнути його до кримінальної відповідальності за наклеп... Велике спасибі за захист від свавілля... Вони угробили мене, мою сім’ю, моє улюблене підприємство... (нерозбірливо)... Майже нічого не бачу...»

Лист від майже мертвого. На грані небуття — він думав про людей, котрі заступилися за нього. Його мучило, що газету, яка оприлюднила правду, брехливо обвинувачено в продажності. І картав у цьому себе. Перепрошував, ніби і справді у чомусь був винний. Кожен відходить назавжди по-своєму. Але не всі, йдучи, думають про іншого.

Цікаво, може, й тепер у когось повернеться язик повторити неправду щодо «оплаченого замовлення», га?

Слід сказати, що зживали зі світу Савченка (винахідливо, по всіх позиціях, жорстко обробляючи тих, хто підтримував його, і навіть створивши «ініціативну групу» з переобрання президента ЧРТПП) не просто так.

Ось лише деякі аспекти діяльності торговельної палати: експертиза контрактів з інофірмами і закордонними банками на предмет вигідності для країни; дослідження кількості і якості експортно-імпортної продукції, вивчення надійності закордонних партнерів... Експертів і юрисконсультів ЧРТПП (серед яких були відставні працівники правоохоронних органів, досвідчені професіонали, які нині в палаті не працюють) залучали для оцінки вилученої контрабанди. Серед замовників подібних послуг можна назвати митницю і СБУ. «Зам’яті» справи залишали свій слід у вигляді актів експертиз. Спроби виставити те, що відбувається в області, як «економічне чудо» і «небувалий підйом» зазнали краху у світлі об’єктивних оцінок торгово-промислової діяльності... Ясна річ — нонконформіст на такій ключовій посаді не влаштовував ні публічну, ні тіньову еліту.

Ростислав Савченко помер навесні, у той самий час, коли, за словами Твардовського, від одних думок про загибель «душу рве».

Губернатор Микола Бутко благополучно «пересидів» подання про свою відставку, озвучене українським ТБ. Нещодавно знову виступав у місцевому ефірі, розповідаючи про сільськогосподарські успіхи добитої області.

Лідер «ініціативної групи» Микола Петренко став заступником голови Чернігівської обласної ради. Ні скандал із ЧРТПП, ні розслідування справи про експорт чернігівського зерна, проведене Генпрокуратурою в рамках кримінальної справи №49—800 (колись Петренко очолював обласне дочірнє підприємство «Хліб України»), ніяк на його політичній кар’єрі не позначилися. Всі документи, що стосувалися «хлібної справи» і знаходилися в архівах ЧРТПП, знищені у зв’язку з тим, що збіг термін зберігання. Підтвердженням сказаного може служити запит Генеральної прокуратури України №06—11015—97 за підписом слідчого С.Гогільчина і збережені магнітофонні записи показань свідків.

Керівники обласної та міської міліції Михайло Манін та Іван Сова, без відома яких штурм ЧРТПП був би явно неможливий, теж, як і раніше, при ділі і при погонах.

«ДТ» чернігівські власті більше не звинувачують у продажності. Навпаки, службовці управління по пресі облдержадміністрації дуже чемно запрошують нас на всі офіційні заходи. Що ж стосується реакції на наші статті про істинний стан справ у регіоні, то, як сказав один високопоставлений начальник, — «нехай пишуть, швидше чорнило побіліє, аніж щось у нас зміниться».

Серед розпливчастих слів останнього листа Савченка, який важко прочитати, чітко виділяється одне слово:

«... Зневажаю».