УКРАЇНА — ШКОЛА НЕЛЯКАНИХ ЧАРІВНИКІВ

У Черкасах відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Захист суспільства, родини й особи від тоталітарних сект». Тема, звісно, ні для України, ні для Європи не нова: проблема світова. Проте для України все ще неначе й не існує ні європейського, ні світового досвіду протидії деструктивним культам. У нас — у цьому сенсі — все попереду...

У Франції після того, як у секті «Храм сонця» сталися серії масових убивств і самогубств, було створено комісію. Обранці французького народу передусім визначилися з необхідністю дати юридичне формулювання поняттям «секта», «психологічна шкода», «психологічна маніпуляція»... Це стало першим кроком до розробки й ухвалення закону «Про секти». До «чорного списку» небезпечних сект потрапило понад 200 організацій. Наступним кроком стало створення міжміністерської постійної комісії для боротьби з ними. Відтак діяльність низки небезпечних для суспільства організацій було припинено. До слова, для боротьби з деструктивними культами в тій-таки Франції використовується все розмаїття законодавчої палітри. Приміром, общину «Свідки Єгови» суд визнав комерційною організацією, і на неї було накладено багатомільйонний штраф, після чого секта залишила легітимне поле країни.

Одного разу Україна вже пережила шок від діяльності «Білого братства», але закону «Про секти» (або «Про тоталітарні секти», «Про деструктивні культи» чи щось подібне) той шок не породив. Понад те (адже масових жертв нібито немає!), всі резолюції, ухвалені Асамблеєю Ради Європи й Комітетом міністрів Ради Європи з проблеми небезпечних сект, на нашу державу фактично ніяк не вплинули. Цією проблемою в нас займається не держава, а громадські організації за підтримки тих чи інших традиційних для України конфесій. Власне, а чому не держава?

Виконавчий директор Східноєвропейського правозахисного центру сім’ї й особи «Діалог» Павло Бройде:

— Тому що голова Комітету у справах релігії В.Бондаренко вважає, і про це він заявив у пресі, що в Україні тоталітарних сект немає. Тобто, з його точки зору, «Біле братство» до тоталітарних сект не належить, як не належать до них ані церква сайєнтології, ні «Товариство свідомості Крішни», ні низка інших явно небезпечних груп. Тоді абсолютно незрозуміло, за що ж засудили керівників «Білого братства». Наше українське законодавство унікальне. У кримінальному кодексі в нас досі не передбачено відповідальності для організацій — юридичних осіб. Тому під маскою релігійних організацій в Україні хто тільки не діє — від суто комерційних структур до товариств, які проповідують людиноненависницькі ідеї. Отримавши статус релігійної організації й користуючись відповідними пільгами, у нас практично відкрито можна вести будь-яку діяльність, бо проти такої організації ніхто не наважиться що-небудь розпочати. У законі існує обмежувальна норма для організацій — зняття з реєстрації. Проте я можу назвати лише один-єдиний випадок, коли в суді застосували цю норму (випадок із «Білим братством» до уваги не братимемо, бо воно було зареєстроване як громадська організація). Прецедент зняття з реєстрації недавно трапився в Херсоні. З реєстрації зняли одну зі структур неохаризматичної секти Сандея Аделаджа. Стосовно її лідерів порушено кримінальну справу. Чим вона закінчиться, покаже час. Релігійні організації, очевидно, в нас мають статус «священних корів». Будь-яка спроба захистити людину, котра постраждала від діяльності такої «релігійної організації», відразу ж викликає істерику в її лідерів, що мають покровителів у владних структурах різного рівня. Відразу починають сипатися звинувачення в порушенні принципу свободи совісті. Але це не так. Якщо ми кажемо, що товариство «Свідків Єгови» забороняє переливання крові й від цього вже вмирали конкретні люди, якщо кажемо, що харизматики використовують трансові техніки впливу на своїх сеансах, а на совісті «Товариства свідомості Крішни» згвалтування дітей і торгівля наркотиками, якщо кажемо, що церква сайєнтології неодноразово засуджувалася як злочинна організація, котра займалася шпигунством, шантажем і замовленими вбивствами, то йдеться про факти, які не повинні замовчуватися. Насправді тоталітарні секти позбавляють людину вибору, права на свободу совісті, оскільки спеціальними методами контролюють свідомість людей, поширюють брехливу інформацію про свою діяльність, приховують справжні цілі й завдання своєї організації. Про це слід говорити. Деякі секти ставлять за мету захоплення державної влади задля «створення нової людини». Лідери низки сект займаються сексуальною, матеріальною, трудовою експлуатацією своїх адептів.

Мій колега — президент берлінського «Діалог-центру» пастор Томас Гандоу, розповідаючи про те, що секти в Німеччині не активніші, ніж в інших країнах Європи, підкреслює: саме в Німеччині добре пам’ятають, чим може обернутися сектантський тоталітаризм, бо одного разу в Німеччині до влади вже приходила тоталітарна секта під прикриттям націонал-соціалістичної партії. На жаль, Україна з її багатим досвідом тоталітаризму не може поки що зрозуміти, яка загроза нависла над нею.

Нинішня конференція в Черкасах пройшла за підтримки Черкаської єпархії УПЦ і єврейської ліги «Меган» («Щит»). У «Діалогу» хороші стосунки з баптистами, католиками, лютеранами, іншими традиційними конфесіями. У питанні ставлення до небезпечних сект у нас немає розбіжностей.

Довідка: Центр «Діалог» є українським кореспондентом Європейської федерації центрів дослідження сект — офіційного консультанта Ради Європи з питань деструктивних культів.

— Як саме людей залучають до сект, як домагаються від них підпорядкування? Використовуються якісь спеціальні технології?

Завідуючий відділенням Черкаської обласної психіатричної лікарні, голова правління смілянського центру «Діалог» Павло Попандопуло:

— Я скажу про найпростіший метод залучення до секти — про так званий сітьовий маркетинг із продажу біологічно активних харчових добавок. Нині відкрилося безліч так званих діагностичних кабінетів... Кімната, на столі звичайний персональний комп’ютер. Люди, котрі приходять у такі кабінети, як правило, піддаються впливу. Тут вони на аркуші паперу викладають перелік скарг на своє здоров’я. У людини помисливої багато скарг. На їх підставі комп’ютер видає перелік діагнозів, побачивши який, людина впадає у відчай. Для сильнішого впливу принтер роздруковує малюнок: фігурка людини з крапочками — зеленими й червоними — з позначками уражених місць. При цьому людині кажуть: діагностика йде на такому глибокому рівні, що деяких захворювань наразі немає, але згодом вони можуть з’явитися. Тобто якщо людина звернеться до лікаря, той нічого не виявить, як про це в кабінеті й попереджали. Людині кажуть: впадати у відчай не слід, аби зцілитися, потрібно приймати такі й такі біологічні добавки. При цьому не інформують, що біодобавки — не медикаменти. Ніде не роз’яснюється, що сертифікат на харчову добавку — від Міністерства харчової промисловості, а не Мінздоров’я. І люди купують... Про використання при цьому психотехнології свідчить факт, що люди, котрі не знаходили грошей для лікування у звичайній клініці, викладають за харчові добавки від кількох сотень до півтори тисячі гривень. Деякі види психотехнологій набули в нас досить значного поширення. Нині навіть з’явилися курси з навчання гіпнозу, схожого на т.зв. циганський. Особливих труднощів при опануванні ним немає. Але з його допомогою людина, що піддається навіюванню, може повністю опинитися в чужій владі. У процесі обстеження людям кажуть, що, вживаючи харчові добавки, вони вилікуються тілесно, а щоб зцілитися духовно, їм слід прийти «в нашу церкву»; мовляв, у нас весело, не те що, приміром, у православних. Ось так просто й відбувається вербування нових адептів. Відразу людині пропонують запросити до кабінету родичів та знайомих. Показують, як протягом години проводиться повне обстеження організму. За прикладеними до пластинки долонями ставляться діагнози СНІДу, ракових, інших серйозних захворювань. У своїх рекламних листівках вони прямо пишуть: не треба звертатися до лікарів, наш комп’ютер заміняє понад десяток фахівців. І найсумніше, що наше Міністерство охорони здоров’я, по суті, сприяє всьому цьому. Мінздоров’я, перебуваючи справді у скрутному становищі, пішло шляхом отримання легких доходів, усім підряд видаючи ліцензії на приватну практику. Лікар, що провчився в інституті й має, приміром, як я, 25-річний стаж практичної роботи, фактично зрівняний у правах із людиною, котра закінчила курси масажу. Масажист одержує ліцензію Мінздоров’я, і надалі ніхто в нас не вникатиме, що він за фахівець. Дивина: люди, які масово йдуть у такі «діагностичні кабінети», не розуміють, що це справжній «лохотрон». Якби це була реальна діагностика, то достатньо було б для кожної лікарні купити комп’ютер і програму за 300 доларів на місяць, а всю дорогу діагностичну апаратуру прибрати. Тоді не потрібен був би томограф за мільйон доларів, нічого не було б потрібне. І по всіх проблемах. Але, на жаль…

* * *

У контексті сказаного вище не хотілося б виявитися оракулом. Але ми ж себе знаємо. Напевно, рано чи пізно Україна зіштовхнеться з проблемою тоталітарних сект. Мабуть, це станеться тоді, коли кількість небезпечних сект, у цілковитій відповідності до законів діалектики, перейде в їх якість. І якість виявиться такою, що випадки масових убивств і самогубств у сектах Джіма Джоунса, Дейвіда Корєша й Люка Журе здадуться наївною заморською страшилкою. Якщо побоювання щодо зростання сект (до 20 % на рік) небезпідставні, то для нас залишається актуальною заява депутатів Ради Європи про необхідність кращої поінформованості населення країн-учасниць про діяльність релігійних, езотеричних і спіритистських груп. Мета поширення такої інформації — захист людини від вторгнення у її життя. Це перший крок. Ну, а щоб у майбутньому наша законодавча ініціатива не зайшла в цій галузі у непримиренну суперечність зі свободою совісті, гарантованою 9-ю статтею Європейської конвенції про права людини (якщо на той час конвенція ще збереже для нас привабливість), державним структурам, напевно, вже тепер слід приділяти цій проблемі свій робочий час. Захід, як ми встигли помітити, інтенсивно навчається адекватно реагувати на виклики часу.