У Володимирі, християнському і державному

Великий київський князь Володимир Святославич вчинив розсудливо, віддавши 988 року «в уділ» синові Всеволоду місто Володимир на Волині. Цей факт зафіксовано у «Повісті минулих літ». Однак літописець Нестор не сподівався, що увійде воно в історію як місто, з якого битимуть джерела християнської віри та державності України. Володимир-Волинський став другим після Києва, де була заснована єпископська кафедра.

Єпископи Стефан і Амфілохій започаткували свою діяльність у християнському соборі, збудованому 992 року. До речі, залишки фундаментів піддають великим сумнівам офіційну дату заснування міста - 988 рік. Майже півтора сторіччя (із 1199 по 1341 рік) Володимир був стольним градом об’єднаного Волинсько-Галицького князівства. Кожна епоха залишила в місті глибокі сліди. Та належить ще чимало зробити, щоб донести Україні і світові інформацію про справді неперевершені історичні пам’ятки Володимира - храми, монастирі, їх фрагменти, об’єкти житлової, адміністративної, військової архітектури - та повернути їхню красу.

Коли 992 року князь Володимир переміг у битві білих хорватів, то збудував на честь звитяги у місті дерев’яний храм. А оскільки князь мав християнське ім’я Василій, церкву назвали Василівською. Згодом її знищили монголо-татари. Але зодчий Олекса збудував неподалік мурований храм. За восьмипелюстковою формою - ротонди - ця церква не має аналогів у світовій сакральній архітектурі. Та не минуло й десятка років, як за велінням князя на високому березі річки Луги звели два храми і зимову резиденцію правителя (звідси назва приміського села - Зимне). Це місце стало священним і називається Святою горою, тут розташований знаменитий Свято-Успенський Зимненський жіночий монастир.

А у Володимирі гордо здіймається в небо Свято-Успенський собор, збудований 1160 року за велінням князя Мстислава Ізяславича. Величний єпископський будинок з дзвіницею, мури з двома оригінальними в’їзними брамами - все це творить комплекс «замочка» - укріпленої резиденції володимирських єпископів.

Перебування міста під владою Литви і Польщі додало місту архітектурної спадщини. Зберігся Домініканський монастир (кінець ХV ст.), мури монастиря капуцинів (XVIII ст.). Місто не нарікає на нестачу пам’яток пізньобарокової архітектури. Є костел Йоакима і Анни (1752 р.), костел «Розіслання Апостолів» (1755 р.), який пізніше став називатися Собором Різдва Христового, Миколаївська церква (1780 р). Наприкінці XIX століття в місті і селах повіту проживали німецькі переселенці. Вони були здебільшого протестантами, отже, й спорудили лютеранську церкву. На світанку незалежності України храм передали греко-католикам. При церкві діє чоловічий монастир святого Йосафата чину Святого Василія Великого.

А ось храм Святого Юрія (1908 р.) був задуманий як церква для вояків одного з чорноморських полків тодішньої Росії, розквартированих у Володимирі. Його стриманий стиль нагадує про суворість військового життя. Тут наче відлунюють голоси солдатів та офіцерів, які молилися і просили Божого захисту, вирушаючи на війну. Неподалік - Брусиловські казарми, де в різні часи перебували російські війська, воїни армії УНР, польські частини, вояки вермахту, солдати радянської армії...

Історичні пам’ятки національного значення реставруються з великими труднощами. Державну субвенцію на збереження об’єктів історико-культурної спадщини міський бюджет отримував уже давненько - у 2005 і 2006 роках - сумарно 4 млн. грн. За ці кошти були частково відремонтовані пам’ятки національного значення - Василівська церква, Успенський собор, Собор Різдва Христового, келії Домініканського монастиря - та виконано деякі інші роботи. На цьому реставрація призупинилася. З різних причин Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир», створений одинадцять років тому, не заробляє достатньо грошей з екскурсійної діяльності, щоб продовжувати реставраційні роботи. Не ремонтує згадана установа і пам’ятки місцевого значення, бо це будинки, які перебувають у приватній власності, або комунальні установи, які не платять орендної плати.

Та де ж, власне, серце княжої історії в місті? - запитає читач. Воно там, де земляні вали-укріплення древнього городища, закладеного у Х столітті в часи правління князя Володимира. Тут був княжий замок, палац, мурована церква Йоакима і Анни, збудована ще 1291 року князем Мстиславом на честь його бабусі Анни - дружини Романа Мстиславича. Тепер на території городища живе, за словами Ліни Костенко, «сивий спомин» і працюють українські археологи ДП «Волинські старожитності» (Луцьк) та польські керовані професором Торуньського університету імені Коперника Анджеєм Колою. Археологічні знахідки свідчать, що життя на цій землі тривало в різні періоди історії, адже знайдено чимало наконечників стріл, кераміку, монети XIV-XVIII століть тощо.

- На території городища виявлено залишки замку XIV століття, збудованого польським королем Казимиром Великим, - розповідають наукові співробітники ДП «Волинські старожитності» Володимир Чоп’юк та Михайло Вашета. - Неподалік з 1830 року діяла Володимирська тюрма, спочатку царської Росії, згодом - польської влади, радянського НКВС, німецького гестапо, знову НКВС. Під час розкопок знайдено останки 360 людей, серед яких жінки, діти, літні люди. Ексгумаційні дослідження ще не завершені, але вони дають підстави припускати, що це - жертви тоталітарних режимів та їхніх каральних органів...

- З цими установами підготовлено спільний українсько-польський проект «Вітання з Готанії», який буде реалізовано у Володимирі 2014-2015 роках за грантові кошти ЄС, - переконує начальник відділу культури і туризму Володимир-Волинського міськвиконкому Андрій Шоцький. - Проект передбачає активний обмін історичною, туристичною інформацією та туристичними групами. Для цього й буде створено інформаційно-туристичний центр.

У міської влади - громаддя планів. Не завадило б перетворити колишню в’язницю на археологічний музей, впорядкувати біля неї територію і проводити там фестивалі, конкурси, бої та лицарські поєдинки... Але знайома до лоскотів у нервах проблема - брак коштів. Тим часом наближається офіційна пам’ятна дата міста. 2013 року Володимир святкуватиме своє 1025 річчя.

- Я сподіваюся, що з нагоди цієї славної дати уряд підтримає місто, - каже міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк. - Нам потрібна державна субвенція для реконструкції центральної площі та однієї з головних вулиць міста - Шевченка, завершення ремонту храмів, проведення комплексу робіт у валах городища Х-XIV століть, унікальних в Україні. Необхідні кошти для дослідження крипт Свято-Успенського собору, де покояться останки князів, які правили в місті, та фундаментів першого християнського храму в приміському селі Федорівці. А вони підказують, що Володимир було засновано раніше...