«Ти будеш моєю мамою?»

Саме цей слоган став візиткою нового українського інтернет-порталу з промовистим ім’ям sirotstvy.net. Вперше в історії нашої держави потенційні усиновителі з різних областей отримали можливість побачити і навіть почути дитину, котра підлягає усиновленню в тому чи іншому куточку України. В особистому розділі кожної дитини з 300, задіяних у проекті, можна переглянути фотографії та коротке відео з нею, отримати відомості про її братів, сестер, а також дізнатися вік і регіон, у якому вона живе. І це унікально. Адже до 2004 року вся інформація про дітей, котрі підлягають усиновленню (у тому числі і їхні фотографії), була закрита грифом ДСК. У ЗМІ можна було прочитати лише адресу Будинку дитини або інтернату і як туди доїхати. Більше того, ще п’ять років тому усиновитель не мав права вибирати дитину, — місцеві чиновники пропонували йому тих дітей, котрих вважали за потрібне. Тіньові варіанти усиновлення працювали на повну силу.

Спільному проекту благодійного фонду «Розвиток України», Держдепартаменту з питань усиновлення та захисту прав дитини і всеукраїнській громадській організації «Магнолія» в національному юридичному полі аналогів немає. На проведеній 9 грудня в УНІАН прес-конференції Юрій Павленко зазначив, що найбільш очікуваний результат цього проекту полягає в тому, аби, по-перше, максимально скоротити період пошуку дитиною своїх батьків, а по-друге, збільшити кількість усиновлених дітей середнього і старшого шкільного віку. За словами міністра, на сьогодні основну масу дітей, які підлягають усиновленню, становлять діти віком старше шести років. Зараз є понад півтори тисячі звернень зареєстрованих кандидатів в усиновителі, які хочуть узяти в сім’ю маленьку (до трьох років) дитину, але діти такого віку переважно або усиновлені, або перебувають у процесі усиновлення. На щастя, останніми роками українці стали більш активними в усиновленні дітей старшого віку. Так, лише торік 155 дітей старші 10 років стали для українських тат і мам синами та доньками. Якщо ж говорити про ситуацію взагалі, то в результаті розвитку національного усиновлення і сімейних форм виховання нашими співвітчизниками нинішнього року було усиновлено понад дві тисячі дітей, а тат і мам у прийомних сім’ях і ДБСТ на 1 жовтня 2009-го знайшли ще 8012 діток.

Всеукраїнський національний портал із усиновлення було створено з метою стимулювання національного усиновлення. Але, як з’ясувалося, причетні до цього структури та особи дуже довго дискутували, чи варто відкривати цю коротку інформацію про дітей. «Ще до офіційного відкриття у ЗМІ почали поширюватися чутки про те, що на порталі буде розміщено базу даних щодо дітей, котрі підлягають усиновленню, — каже директор Держдепартаменту з питань усиновлення та захисту прав дитини Людмила Волинець. — Це неправда. На порталі розміщено тільки інформацію про них. База даних і інформація — це зовсім різні речі. В електронній базі даних, яка є в держдепартаменті і доступна лише спеціалістам, міститься вся інформація про дитину: ПІБ матері, коли маму було позбавлено батьківських прав, причина смерті батька тощо. На порталі, окрім фото й імені дитини, її віку, статі, області та імен братів/сестер, більше нічого немає. Ми, українці, дуже часто усиновляємо очима та душею, тому заходьте на портал і читайте. Не тексти — дитячі очі. В усіх написано одне: «Ти будеш моєю мамою?». І більше нічого там не шукайте. Якщо ви сказали цим очам «так» і, як найчастіше кажуть усиновителі, всередині у вас щось тенькнуло, —тоді йдіть у службу у справах дітей за місцем проживання, підготуйте пакет необхідних документів і засвідчіть державі, що ви хочете й можете усиновити цю дитину. Іншого варіанту відкрити дітей усиновителям у нас немає».

Як зазначалося вище, наразі на сайті розміщено тільки близько 300 анкет, хоча дітей, які підлягають усиновленню, сьогодні в Україні 31 тисяча. Чому так сталося? Хто їх вибирав? Насправді ж «вибірки» не було. На порталі розміщена інформація про тих дітей, до котрих уже доїхала знімальна група «Магнолії». До речі, емоційний меседж виставлених на порталі фото- і відеоробіт просто вражає. Вони всі різні, але всіх їх об’єднує одне — відсутність жалощів до дитини. І це не випадково. За словами присутньої на прес-конференції Євгенії Ткаченко, президента Всеукраїнської громадської організації «Магнолія», жалість не може бути мотивацією до всиновлення. «Тому головна творча теза, яку ми ставили перед собою, — каже вона, — була такою: «Ця дитина — найгарніша, найрозумніша. Вона здатна прикрасити чиюсь сім’ю, ощасливити когось». Ми мріємо про те, що настане день, коли на порталі буде інформація про кожну дитину з 31 тисячі». Допомогти в цьому пообіцяла керівник проекту Дарина Касьянова, за словами якої, вже зараз фонд «Розвиток України» розраховує, скільки потрібно залучити спеціалістів, щоб у найбільш стислі терміни розмістити на порталі інформацію про всіх дітей-сиріт в Україні, які підлягають усиновленню. Тим більше що портал такі можливості має, а «Магнолія», що є його оператором, стежитиме за тим, аби в разі усиновлення дитини вся інформація про неї одразу зникала.