СВЯТО НАДІЇ НА ПОЛІССІ

…Автобус тихо йшов на Житомир. Спочатку картини за вікном були просто ідилічними. Уявіть ранній літній ранок, мальовничу природу, дачні селища під Києвом, що тішать око. Віддаляючись від столиці, пейзажі ставали дедалі сумнішими. Ні, з природою, полями й луками все було, як і раніше, добре. Проте дедалі частіше стали зустрічатися напівпорожні села, напівзруйновані будинки з забитими віконицями, непрацюючі підприємства, величезні тваринницькі ферми без худоби і безліч людей, котрі терпляче сидять на узбіччі траси, сподіваючись продати свій нехитрий врожай. Загалом — типове обличчя сучасної нестоличної України.

Саме тому неправдоподібно екзотичною уявлялася мета нашої подорожі — урочисте відкриття нової школи в селі з веселою назвою Вивірки Коростенського району Житомирської області.

Гарний двоповерховий будинок (споруджений, до речі, у рекордний термін — лише за один рік) виглядав справжнім палацом на тлі загального архітектурного ансамблю села. Величезна кількість ошатно вбраних людей різного віку, від малят до дідів, зібралася на площі перед новим будинком в чеканні свята, і їхнє чекання виправдалося сповна. Гадаю, вперше селяни побачили водночас стільки поважних людей. Зі словами вітання до них звернулися глави обласної та районної держадміністрацій, заступник міністра освіти та науки України, заступник секретаря Ради національної безпеки й оборони. Проте головним «винуватцем» торжества був, безумовно, голова правлін-ня Промінвестбанку України, професор, академік, заслужений діяч мистецтв України Володимир Матвієнко. Саме він і його організація піднесли дітям цей воістину царський подарунок, що є насправді символічним. Адже саме в цьому селі, у бідній селянській родині народився вельмишановний банкір. До речі, цього дня — 25 серпня — до численних звань пана Матвієнка додалося ще два. Заступник міністра освіти та науки В.Огнев’юк оголосив про рішення міністерства присвоїти В.Матвієнку звання «Відмінник освіти України», а також запропонував йому очолити рух «Партнери сільської школи». А настоятель кафедрального собору св.Володимира м.Києва Борис Табачик, який освятив нову школу, нагородив його орденом святого рівноапостольного князя Володимира Великого.

Школа, розрахована на 100 навчальних місць, дійсно справляла чудове враження. Діти були в захопленні від доброго ремонту, просторих коридорів і особливо комп’ютерного класу. Численні гості подарували учням картини, годинники, відеокамеру, музичний центр, а головне — повні комплекти підручників для 1—9-го класів. Після офіційної частини відбувся урочистий концерт, потім дітей пригощали морозивом, а дорослих — пивом. Загалом, свято вдалося. Справа лишилася за «малим»: дітям — гідно оцінити подарунки, учителям — забезпечити відповідний рівень освіти, а місцевій владі — докласти максимум зусиль, відроджуючи своє село. Інакше шляхетні поривання й починання голови правління Промінвестбанку зникнуть, як вода в піску. Адже нікому не цікаво, опанувавши комп’ютер, іноземну мову й інші премудрості, днями стояти на трасі в надії продати дари городу.